Сучасні тенденції української політики. Частина 2. Політичний краудфандинг

Продовжуючи дослідження політичних тенденцій, хочу виділити явище краудфандингу як ефективного механізму народного фінансування політичних проектів в Україні.

У першій частині дослідження актуальних тенденцій української політики я виділила наступні: щільний взаємозв’язок трьох секторів (політика, бізнес, громадський сектор) у політичній площині, впливову роль соціальних медіа та культ помічника політика. Наступний тренд, який хочу відмітити – це краудфандинг в українській політиці.

Краудфандинг починається з політики?

Російський політик Ілля Пономарьов (до речі, єдиний депутат Державної думи РФ, який голосував проти приєднання Криму до Росії), нещодавно висловив таку думку: «У всьому світі краудфандинг починається з політики». Безперечно, в його словах є сенс. Наприклад, Марш мільйонів у Росії зібрав за допомогою краудфандингу більше 2 млн. рублів, Барак Обама у 2008 році –   близько 750 млн. доларів на свою передвиборчу кампанію.

Однак, на мою думку, політика має починатися з краудфандингу, а не  навпаки. Тому що тенденція прямого приєднання громадян до процесу державотворення є раціональною та цікавою.

Краудфандинг та його принципи

За класичним визначенням, краудфандинг, або спільнокошт — це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші або інші ресурси, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій. Не варто плутати краудфандинг із краудсорсингом (мобілізація робочих ресурсів людей) та фандрайзингом (залучення коштів та ресурсів від окремих інвесторів).

Існують три жорсткі принципи краудфандингу: 1) чітке озвучення мети; 2) визначення конкретної необхідної суми; 3) повна відкритість та прозорість процесу збору коштів та витрат. Чи є виконання цих принципів реальним для української політики? Як показує практика, скоріше «ні», аніж «так».

Політичний краудфандинг в Україні

В Україні краудфандинг з’явився досить нещодавно, втім у світі він почав набувати обертів як стихійне явище приблизно 20 років тому. Що стосується політичного краудфандингу, то, вважаю, в нашій країні він ще знаходиться у стадії концептуального зародження.

Найбільшою українською краудфандинговою платформою є «Велика ідея» – з 2012 року вона збирає кошти на різноманітні проекти, які представлені на сайті у 20 категоріях. Серед них - «економіка», «соціальний бізнес», «права людини», але немає жодної категорії, пов’язаної з політикою – підтримкою політичних партій, створенням нових політичних або громадських об’єднань, фінансуванням передвиборчих кампаній та ін. Виходячи з цього, знайти народне фінансування на політичну активність за допомогою найбільшої краудфандингової платформи в Україні наразі є неможливим.

На думку багатьох представників української спільноти, саме за допомогою краудфандингу спонсорувалися Євромайдан та українська армія. Але такий спільнокошт по суті не відповідає принципам краудфандингу: мета є доволі абстрактною, чітка необхідна сума - відсутня, та й прозорість процесу є доволі фрагментарною. По факту це була благодійність, проте, за ствердженнями тих, хто ресурсно підтримував ці проекти, це було успішним початком впровадження краудфандингу в Україні.

Перешкоди для розвитку політичного краудфандингу в Україні

На мою думку, існують дві конкретні перешкоди для подальшого розвитку політичного краудфандингу в Україні: психологічний бар’єр та проблема законодавчого регулювання.

Психологічна перешкода полягає у тому, що традиційне фінансове сприйняття не дає можливості українцям оцінити переваги краудфандингу як механізму народного фінансування політичних проектів та діячів.

Що стосується отримувачів краудфандингових коштів – для них повна прозорість та звітність за витрачені кошти теж, на жаль, часто є психологічним стресом.

Більш суттєвою є проблема законодавчого регулювання краудфандингової діяльності, точніше його повної відсутності. Існування та розвиток краудфандингу, у тому числі політичного, є можливим лише у випадку, коли це дозволено національним законодавством. В Україні наразі такого закону немає, і розробок такого закону не анонсовано.

Також законодавча перешкода включає в себе проблему захисту інтелектуальної власності. Суттєвою є загроза копіювання ідеї проекту для політичного краудфандингу одразу після її оприлюднення в Інтернеті. Але відсутність або недостатність захисту інтелектуальної власності може бути швидко вирішена завдяки використанню авторських прав та реєстрації торгівельної марки.

Чи буде розвиватися політичний краудфандинг в Україні?

Моє бачення подальшої долі політичного краудфандингу в Україні є позитивним. Багато політичних партій та окремих діячів вже розпочали передвиборчу кампанію напередодні місцевих виборів. Деякі з них вже обрали краудфандинг як офіційний та єдиний механізм фінансування даної кампанії. Скільки партій зможуть реалізувати це на практиці та оприлюднити цей процес – покаже час.

Для окремих кандидатів краудфандинг є винятковою можливістю зрозуміти реальний стан свого політичного рейтингу серед виборців – і це є суттєвим аргументом на користь використання стратегії спільнокошту в українських реаліях.

До того ж, політичний краудфандинг за рахунок використання інтернет-платформ для збору коштів є ще одним кроком у розвитку електронного урядування в Україні. Цей вкрай позитивний тренд дарує надію на швидкий та масштабний розвиток політичного краудфандингу у нашій державі.