Нейрохакінг. Як ефективніше навчатись в сучасному світі?

У сучасному світі навчання не закінчується з отриманням університетського диплому, а продовжується протягом усього життя.

Це зумовлено великою кількість інформації, яка надзвичайно швидко оновлюється, а це близько 5% теоретичних знань і 20% професійних щорічно. «Старіння» знань наступає менш ніж через 5 років. Тобто, ще до закінчення навчання в університеті. І надалі кількість та період оновлення інформації лише зростатиме. За попередніми прогнозами, у 2020 році інформація буде подвоюватися кожні 36 годин. Тому, щоб бути успішним, нам потрібно постійно навчатися і опрацьовувати великі об’єми інформації. А для цього необхідно шукати нові методи і підходи.

Протягом багатьох років в основі навчання лежало запам'ятовування. Зараз кількість інформації виросла радикально, і лише на запам'ятовуванні далеко не заїдеш. Тому, сучасна освіта все більше орієнтується на розуміння. Кращі навчальні заклади світу (MIT, Stanford, Garvard, Oxford) розробили ряд проривних методик, які базуються на новітніх відкриттях в області нейрофізіології. Власне, вони дають відповідь на питання:

 ·         як перебудувати своє навчання і використовувати для цього приховані резерви нашого мозку, які ми небезпідставно вважаємо найпотужнішими;

·         як запам'ятовувати в сотні разів більше інформації без помилок;

·         які прийоми радикально полегшують цей процес;

·         як в 4-10 разів швидше писати пости, реферати, статті і навіть книги;

·         як перестати змушувати себе і почати вчитися із задоволенням.

Що ж взагалі таке нейрохакінг?

Це нескладні психологічні прийоми, які допомагають повернути хімію мозку в якісний стан, що підходить сучасним реаліям. Про такі прийоми говорили на відкритій лекції по нейрохакінгу з Андрієм Сподіним – сертифікованим коучем, міжнародний майстром та бізнес-тренером, власником бізнесу, президентом компанії Inten.

Тож які прийоми нейрохакінгу рекомендують спеціалісти для продуктивного навчання?

1.    Залучайте обидві півкулі мозку при навчанні.

Ще у 1981 році Roger Sperry отримав Нобелівську премію з медицини за дослідження, що стосувалось різниці діяльності півкуль людського мозку. Вчений довів, що коли люди починають навчатися по методиках, які залучають ліву і праву півкулі, ефективність такого навчання збільшується в десятки разів.

Мозок дуже не любить монотонності й одноманітності. Тому процес навчання треба перетворити на торт з різних шарів — різної активності. Наприклад, певний час ви читаєте, потім вирішуєте задачі, тоді обговорюєте це з іншими, далі — малюєте або робите практичне завдання. Але це не означає, що потрібно стрибати від однієї теми до іншої, чи з одного предмета на другий. Просто слід змінювати активність в межах одного предмету.

2.    Робіть складне простим.

Для цього можна використовувати асоціативні методи і образи, з їх допомогою легко запам’ятати і китайські ієрогліфи, і комбінації цифр.

3.    Дробіть інформацію.

У нас є робоча пам’ять, де ми можемо утримувати одночасно тільки 3–4 інтелектуальні об’єкти. Тому коли на лекції нам сиплять нові факти один за другим, потрібно розбивати великий масив інформації на шматки. Але не намагатись обробити більш 4 фактів за раз. Часто ми підсвідомо користуємося цим прийомом. Наприклад, коли треба запам’ятати телефонний номер, ми розбиваємо цифри на 3 групи.

4.    Чергуйте режими концентрації і розслаблення.

Коли ви концентруєтеся на чомусь, нейронні зв’язки формуються дуже тісно один біля одного. Але в цей момент ви не бачите, як конкретно ця тема пов’язана з рештою ваших знань. Це так, ніби ви висвічуєте ліхтарем вузьку ділянку темної кімнати і не бачите, що довкола вас. Якщо після концентрації ви відволічете свідомість, нейронні зв’язки підуть гуляти мозком і створювати зв’язки з іншими концепціями/знаннями. Це відбувається поза свідомістю. Тож коли ви повернетеся до цієї теми після розслаблення, то побачите, що інформація уклалась у ширшу картину світу у вашій голові. Адже, процес навчання схожий на будівництво стіни: ви поклали ряд цеглин — дайте час, щоб цемент застиг перед тим, як класти наступний ряд.

В той же час, варто розуміти, що швидке мислення, швидке читання, мега пам’ять – це каталізатори продуктивної роботи мозку через технології нейрохакінгу.

Отож, кілька рекомендацій для збільшення швидкості читання:

·         Розширюйте поле зору і концентруйтесь на блоках.

·         Вчіться рухатися очима по тексту вертикально.

·         Розпаралелюйте канали поступлення інформації (до прикладу, візуально, аудіально тощо).

·         Вибудовуйте модель сприйняття інформації «бачу і розумію», не проговорюючи текст про себе.

·         І не забувайте, для ефективної роботи мозок повинен бути прокачаним, тому тренуйте його.

А головне, постійно пам’ятайте – наш мозок здатен на більше ніж ми думаємо. Історія демонструє факти, коли люди, здавалося б, творили чудеса, які сьогодні під силу кожному – за умови використання правильних методик і роботи над собою. Наприклад, Наполеон Бонапарт читав більше 2000 слів за хвилину при адекватному розумінні тексту, Максим Горький читав більше 4000 слів за хвилину з повним засвоєнням інформації, Академік Ю.А. Овчинніков читав зі швидкістю 7000 слів за хвилину або ж 20 сторінок за хвилину.

Тож тренуйтесь, розвивайтесь та підкорюйте нові вершини!

Мар’яна Хоміцька

Керівник Центру професійного розвитку