Змінюються керівники міста та керівники комунальних підприємств, а нестримний процес розкрадання коштів та пограбування майна киян, роками не припиняється не на хвилину. Щоденно, бюджет міста втрачає від комунальних оборудок десятки мільйонів гривень.
Кожен рік, незважаючи на пору року, у спеку та холод, сонячну та дощову погоду, удень і вночі, кошти багатомільярдного бюджету Києва та київське комунальне майно, що складається з десятків тисяч гектарів землі та комунальної нерухомості, невблаганно розтягується чиновниками та їх діловими партнерами, посередництвом багатьох корупційних схем, що завдають мільярдні збитки київському бюджету. Ось і 2016-2019 роки, не були виключенням, у цій нескінченній низці подій.
Згідно зі «Звітом про результати діяльності за 2019 рік», що складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської держадміністрації та оприлюднений у 2020 році, з київського бюджету було вкрадено 257 мільйонів 200 тисяч гривень.
Цей звіт, що надрукований на 102 аркушах, є дуже цікавим стислим оглядом аудиторів Київської міської державної адміністрації фінансових порушень за 2016 - 2019 роки, які були виявлені під час вибіркових перевірок департаментів та управлінь Київської міської державної адміністрації, районних державних адміністрацій, комунальних установ, організацій та підприємств Києва.
Чому у нашому огляді, буде йти мова саме про звіт аудиторів за 2019 рік? Декілька місяців тому, на порталі Київадиту з’явився аналогічний звіт за 2020 рік (частково він був опублікований восени 2020 року), але від звіту за 2019 року, по обсягам оприлюдненої інформації, він відрізняється, як справжнє Чорне море від невеличкого, штучно створеного Київського моря. Якщо у 2019 році, аудиторами при перевірках комунальних установ і підприємств Києва, було встановлено порушень на загальну суму у 2 (два) мільярди 300 (триста) мільйонів гривень, то у 2020 році аудиторами при перевірках знайдено фінансових порушень, лише на 274 (двісті сімдесят чотири) мільйона 800 (вісімсот) тисяч гривень.
Трапилось так, не тому що красти комунальники стали менше, безумовно, ні. Просто під місцеві вибори 2020 року, неможна було оприлюднювати інформацію, про навіть приблизні масштаби комунальної корупції у Києві. Тому ми і вирішили, на найпоказовіших прикладах звіту аудиторів Київської міської державної адміністрації за 2019 рік, розповісти про прибуткові та незмінні до сьогодні схеми, завзятих та хапких на руку київських комунальних чиновників та посадовців, які серцем прикипіли до корупції.
Що можна сказати після прочитання цього звіту? Вражає. Такий собі пам’ятник епохи.
У згаданому звіті, дуже коротенько описані корупційні схеми київських комунальників і зазначені суми, які були вкрадені. Весь процес розкрадання описується по діловому, буденно та без емоцій – у цьому закладі комунальники переплатили бюджетні кошти за товари або роботи на 50-250 відсотків більше, ніж вони фактично коштують, а ось тут сплачено кошти за роботи, які взагалі не виконувались. А є таке, коли дороговартісне обладнання комунальним підприємством по документам придбане, а по факту на підприємстві його немає і куди воно зникло, невідомо.
При читанні звіту виникає таке враження, що комунальники Києва з незвичайним ентузіазмом змагаються між собою, хто з них більше вкраде бюджетних коштів. І вкрадені за раз, суми грошей чималенькі – півмільйона, два мільйони, три мільйони, сім мільйонів, десять мільйонів, чотирнадцять мільйонів, шістнадцять мільйонів, а є і сто мільйонів.
Залишає цей документ подвійне враження. З одного боку аудиторський звіт має викривальний характер, а з іншого боку, читається він, як урочистий Гімн комунальної Корупції - так вражає створена аудиторами яскрава та монументальна картина, що відтворює масштабну панораму розкрадання бюджетних коштів та комунального майна, майстрами корупційної справи Києва.
Ми вирішили розповісти про деякі найбільш цікаві випадки, з оприлюднених у звіті, бо по-перше мова йде про розкрадання коштів всіх киян, а по друге країна має право знати своїх героїв-корупціонерів, тому що, зараз їх часи, вони є героями нашого часу.
А часи сьогодні такі, що цих героїв відзначають навіть державними нагородами. Процедура така – якщо чиновник чи комунальний посадовець вкрав багато державних чи комунальних грошей, то його нагороджують за це медаллю. Коли чиновник вкрав дуже багато грошей, то він за це орден отримує. Ну а в разі, коли чиновник, вкрав або допоміг комусь з можновладців чи з олигархів, вкрасти декілька понадприбуткових державних чи комунальних підприємств, то його можуть, за це, і «Золотою Зіркою» ощасливити.
Цих людей щоденно показують по телевізору в новинах з офіційних заходів, журналісти беруть у них інтерв’ю та розпитують, як зараз треба правильно жити, про них пишуть книжки та фільмують кінострічки, митці малюють їх портрети.
Сьогодні – вони хребет нації, майже національні герої та для багатьох, приклад для наслідування, бо знаходяться чимало людей, які надихаючись їхніми фінансовими перемогами, обрали корупційний спосіб життя своїм життєвим шляхом та почали з наснагою, успішно оббирати своїх співгромадян.
Якщо запитаєте, що рухає цих людей на неординарні вчинки, то у нас є відповідь на це питання. Це – любов. Любов до самозабуття. Але мається на увазі не романтичне почуття, ні, ніякої романтики. Це більш складне та глибоке почуття. Це - всепоглинаюча любов до чужих грошей. Таке теж буває у житті. Хоча, якщо добре розібратися, то їхне почуття, більш схоже на маніакальну пристрасть. В нашому, нелегкому випадку, мова йде про пристрасть до грошей багатомільярдного бюджету Києва, які здобути, інакше як крадіжкою (друга пристрасть), вони вважають неможливим. І немає у всьому білому світі такої сили, яка б могла, цих бюджетних грошехапців, зупинити.
Але все по порядку. Розпочнемо.
Як вже йшлося вище, за результатами проведених аудитів встановлено, що в комунальних закладів Києва вкрадено 257 мільйонів 200 тисяч гривень. В аудиторському висновку, цей процес грабунку бюджетних грошей та майна цнотливо називається - порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів.
Але суті це не змінює – мова йде саме про вкрадені кошти та майно киян, що було створено або придбано за рахунок коштів Бюджету Києва, який як відомо, складається переважно з податків киян та податків київських підприємств. Нагадаємо, основною метою діяльності Бюджету Києва є фінансування видатків по створенню максимально сприятливих та комфортних умов життя-буття киян і всіх тимчасово проживаючих у столиці.
Безумовно, вкрадені 257 мільйонів 200 тисяч гривень, це досить немаленька грошова сума, але фактично, в масштабах Києва, це дуже скромні та неповні цифри, які є невеликою частиною неофіційного комунального корупційного бюджету Києва. Зрозуміло, що можна було і більше знайти інформації про корупційні заробітки комунальників, але аудиторами перевірялася лише мала частина комунальних закладів Києва, і то не повна їх діяльність, а лише деякі напрями їх роботи.
Але навіть по цьому, описаному у звіті аудиторами вибірковому переліку корупційних схем, можна зрозуміти вражаючи масштаби розкрадання комунальними підприємцями, коштів бюджету та майна Києва.