І ось, сьогодні, їх професія – корупціонер. Життєве кредо – «Хапай, що бачиш!» та «Вкрасти все!». У своїй діяльності, ці люди, не керується такими поняттями, як «добре» чи «погано». Їх мірило - «Вигідно» чи «не вигідно», а інше для них немає значення. Їх життя є грою на межі добра та зла, хоча фактично вони вже давно перейшли на бік зла.
Багато хто з них, досяг великих фінансових успіхів у корупційній діяльності, а хтось взагалі став уособленням корупції в очах громадян всієї країни.
Дивиться такий чиновник-корупціонер на себе ранком у дзеркало, наприклад, якийсь вельмишановний Василь Опанасович, начальник начальників з Троєщинської районної державної адміністрації, та й думає собі:
- А що б тобі, дорогий та й улюблений друже, сьогодні злапати?
- Чи ту субвенцію з держбюджету на ремонт доріг, що учора прийшла на рахунки у держказначействі чи потрусити виконавців місцевої програми «Мій двір, моє подвір’я», що фінансується за бюджетні кошти?
Та вирішує вкрасти усе разом, перегнав кошти, за підробленими актами виконаних робіт, які не виконувались, на рахунки «своїх» фірм.
Така принципова життєва позиція, зрозуміла. Бо життя взагалі примхливе і мінливе, а чиновницьке життя високопосадовця тим більше (конкуренти, заздрісники, несприятливі обставини). Сьогодні ти на посаді та при керівних можливостях, а завтра, можна позбутися і посади і можливостей.
А буває таке, що конкуренти по комунальному бізнесу, з іншої райдержадміністрації, перехоплять бюджетні гроші у державному казначействі. І тут без компромісів. Є зараз можливість вкрасти бюджетні гроші, треба їх швидкоруч вкрасти сьогодні, не відкладаючи цей процес на завтра. Бо якщо даси слабину - твої мільйони бюджетних коштів, неодмінно вкраде хтось інший.
Київський корупціонер є особливим корупціонером, корупціонером особливого ґатунку. Він це знає, цінує та користується на повну котушку ціма обставинами. Йому поталанило у житті, адже доля надала йому можливість працювати у Києві, місті, де корупцію люблять, шанують, охороняють, оновлюють, популяризують та розвивають. В корупційних заходах, приймають участь більшість керівників державних та комунальних структур всіх рівнів. Не корумпованих керівників дуже мало, це білі ворони або якісь ненормальні, яких тимчасово нема кимось замінити.
Київські комунальні чиновники з задоволенням загрузли у корупції. У багатьох з них, навіть є своя корупційна спеціалізація. Як кишенькові злодії спеціалізуються на обчищені кишень, хакери на крадіжках конфіденційної інформації та електронних грошей, автовикрадачі на викраденнях автомобілів, а гангстери на пограбуваннях банків, так і недобросовісні комунальні чиновники та посадовці: хто з захопленням спеціалізується на хабарах; хтось знайшов свою долю у привласненні комунального майна та бюджетних коштів; дехто, до нестями, покохав зловживати впливом з високих посад; декотрі донесхочу годуються з відкатів; деякі без втоми підробляють службові документи; інші щиро полюбили шахрайство, а є серед них і талановиті фахівці широкого профілю, які вдало спеціалізуються на всіх видах комунально-корупційного збагачення.
А яка чудова, у комунальних чиновників кругова порука! Просто пальчики оближеш! Це справжнє чиновницьке корупційне братство - один за всіх та усі за одного!!!
Як Париж та Венеція - традиційно вважають містами закоханих, Мілан - столицею світової моди, Цюріх - світовою банківською столицею, а Лондон та Франфуркт-на-Майні - діловими центрами Європи, так у світі, і Київ, вже традиційно вважають, столицею самої корумпованої держави Європи, містом, де живуть та працюють самі завзяті та найвідчайдушні корупціонери, містом, де корупціонерів на квадратний кілометр більше, ніж влітку туристів у Римі та Афінах.
Чому так? Тому є багато причин.
- По-перше, столиця-Київ, є містом великих можливостей та місцем, де для справжнього корупціонера все у житті тільки починається, бо столиця держави є місцезнаходженням головних та найбільш багатих державних органів України, і всі ці багатства можна потихеньку, а головне безкарно, привласнювати.
- По-друге, Київ є місцем перебування великих приватних компаній, що мають багатомільярдні прибутки, чималу частину яких, бізнесмени з радістю дарують чиновникам за неофіційну, але самовіддану допомогу у вирішенні проблем, що виникають у підприємницькій діяльності. При бажанні, ці проблеми можна штучно створювати, і тоді, за допомогу у їх вирішенні, вдячність підприємців не буде мати фінансових меж!
- По-третє, Київ, це найбільш велике місто у країні по займаній площі та чисельності населення, яке крізь пальці дивиться на ігри місцевих чиновників з бюджетом міста та міською власністю.
- У четверте, київські мери і самі вміють вкрасти, та й іншим чиновникам не заважають розкрадати комунальні гроші та майно. З такими не пропадеш.
- Вп’яте, Київ, є містом з самим великим місцевим бюджетом в Україні. Шістдесят мільярдів гривень річного бюджету, навіть самого ледачого чиновника, натхнуть на сумлінну працю по власному збагаченню за рахунок збіднення бюджету міста.
- Вшосте, це повна безкарність. Слідчі і судді у Києві є, утім мало хто знає, що багато хто з них (хоч і не всі), пройшли спецкурс: «Підвищення Інвестиційної Привабливості Посади Слідчого та Судді» і втілюють здобуті знання на практиці. Реальну відповідальність жоден з київських корупціонерів, навіть середньої ланки, не поніс, що може пояснюватись великою повагою правоохоронців до національної та іноземної валюти, яку в правохоронну спільноту, щиро інвестують корупціонери, задля уникнення будь-яких претензій або відповідальності.
- І всьоме. В країні, де, для переважної більшості населення відсутні широкі можливості чесно заробляти на пристойне життя, спробувати заробляти на таке життя будуть, але нечесними шляхами. І корупція є лише одним з таких способів заробітку. Популярнішим, навіть спробам заробити на «Національних лотереях» та онлайн-казино.
У часи, коли корупція стала рушійною, майже прогресивною та безальтернативною силою економіки країни, по іншому бути і не може.