Російська «непереможна» оборона дала тріщину: Кримський міст знову пробили

19 листопада 2026, 11:51
Власник сторінки
Журналист
0

Експерт звернув увагу на точність української операції, яка не лише зруйнувала важливий проліт Кримського мосту, а й створила загрозу судноплавству через Керченську протоку


Українська операція проти Кримського мосту продемонструвала вразливість одного з найбільш захищених стратегічних об'єктів Росії. Засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв в інтерв'ю BILD пояснив, чому український удар виявився результативнішим за російські атаки балістикою по київських мостах.

Кримський міст не витримав українського удару

Головна інтрига цієї історії не лише в тому, що українським силам вдалося обрушити конструкцію незаконно збудованого Кримського мосту. Значно важливіше інше: удар продемонстрував різницю між ураженням стратегічного об'єкта та його реальним виведенням з ладу. І саме на цьому акцентує засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв в інтерв'ю BILD.
Кримський міст, який Кремль роками перетворював на символ власної військової могутності, знову опинився в центрі української операції. А паралельні російські удари по мостах у Києві лише загострили контраст між результатами двох сторін.

Символ Путіна перетворився на вразливу конструкцію

За словами Руслана Левієва, принципова відмінність між українською операцією та російськими атаками полягає не просто в застосованому озброєнні, а в точності розрахунку. Українські військові змогли визначити конструктивні елементи, ураження яких призвело до руйнування мостового прольоту. Російські ж удари по київських мостах, попри використання балістичних ракет, спричинили пошкодження, але не призвели до їхнього обвалення.
Ця оцінка особливо промовиста на тлі подій 16–17 листопада 2026 року. Росія атакувала Північний і Південний мости через Дніпро в Києві. За інформацією президента Володимира Зеленського, по Південному мосту було випущено чотири балістичні ракети, по Північному — три. Споруди зазнали пошкоджень, рух ними обмежували, однак повного руйнування не сталося. Про це повідомили Reuters та The Kyiv Independent. І майже одночасно Україна завдала удару по об'єкту, який для Володимира Путіна має не лише військове, а й особливе політичне значення.

Сім етапів операції: спочатку осліпити, потім зруйнувати

За офіційним повідомленням Служби безпеки України від 17 листопада, операція із ураження Кримського мосту тривала близько місяця та складалася із семи етапів. Спочатку СБУ спільно із Силами оборони систематично виводила з ладу російські засоби протиповітряної оборони. Йшлося також про ураження радіолокаційних станцій та засобів радіоелектронної боротьби. Лише після послаблення оборонного прикриття розпочалася безпосередня робота по мосту.
На фінальному етапі спецпризначенці «Альфи» СБУ застосували ракетні дрони «Паляниця» для удару по автомобільній частині споруди. До операції також долучилися інші складові Сил оборони України. Результат, про який повідомила СБУ, — повністю знищені одна з металевих арок та автомобільний проліт під нею. Залізнична частина, за попередньою оцінкою української спецслужби, також зазнала пошкоджень. Це вже не просто чергове повідомлення про вибухи на стратегічному об'єкті. Йдеться про багатоступеневу операцію, у якій кожна попередня дія готувала можливість наступної. The Guardian також звернула увагу на послідовність української кампанії та використання різних типів безпілотників і ракет. За повідомленням видання, українська сторона застосовувала, зокрема, «Паляницю», «Нептун» та крилату ракету FP-5 «Фламінго».

Удар не лише по мосту, а й по Керченській протоці

Особливо важливою є деталь, на якій наголосив Левієв: наслідки руйнування не обмежилися втратою частини автомобільної конструкції. За його оцінкою, уламки та зруйнований проліт перекрили Керченську протоку, якою проходять судна. Це суттєво змінює масштаб наслідків. Кримський міст — не звичайна транспортна споруда. Це 19-кілометрова автомобільна та залізнична артерія, яка сполучає окупований Крим із Краснодарським краєм Росії. Вона має стратегічне значення для постачання російського військового угруповання на півострові, а також для цивільного сполучення. Associated Press наголошує, що міст є одним із ключових маршрутів російського забезпечення Криму та водночас символом контролю Москви над окупованим півостровом.
Водночас необхідно розрізняти підтверджене руйнування конструкцій і масштаб наслідків для судноплавства. Українська сторона повідомила про обвал арки та автомобільного прольоту. Reuters зазначало, що оприлюднені відео вказують на можливе блокування навігації, але незалежно підтвердити цей аспект агентство на момент публікації не змогло.

Кремлівська фортеця, яку не вдалося захистити

Історія Кримського мосту особливо болісна для Кремля ще й тому, що це споруда, яку Путін особисто зробив одним із символів російської окупації Криму. Міст відкрили у 2018 році. Його будівництво мало продемонструвати, що Росія не просто захопила український півострів, а нібито назавжди інтегрувала його у власний простір. Однак із початком повномасштабної війни цей символ неодноразово ставав мішенню українських операцій.
У жовтні 2022 року вибух вантажівки пошкодив автомобільну та залізничну частини мосту. У липні 2023 року українські морські безпілотники знову завдали йому серйозних пошкоджень. Теперішня операція відрізняється масштабом підготовки та характером ураження. Україна продемонструвала здатність послідовно послаблювати систему оборони навколо стратегічного об'єкта, а потім завдавати ударів по його найбільш важливих конструктивних елементах. І тут виникає незручне для російського військового керівництва запитання: якщо один із найбільш захищених об'єктів Росії можна настільки серйозно пошкодити, то наскільки насправді надійно захищені інші стратегічні споруди?

Київські мости проти Кримського: промовистий контраст

Паралель між російськими ударами по Києву та українською операцією проти Кримського мосту заслуговує на окрему увагу. Російська армія намагалася уразити київські переправи спочатку безпілотниками, а згодом балістичними ракетами. 17 листопада українська влада повідомила про пошкодження Північного та Південного мостів. У столиці виникли транспортні проблеми, були порушення в роботі інфраструктури, а фахівці почали оцінювати стан несучих конструкцій. Проте російські ракети не обрушили ці споруди.
Українська операція, навпаки, призвела до руйнування важливих елементів Кримського мосту. Саме цей контраст і підкреслює Руслан Левієв. Його оцінка полягає в тому, що вирішальним фактором стала не демонстративна кількість застосованих ракет, а інженерна точність і розуміння того, які саме конструкції необхідно уразити для досягнення потрібного результату.
Звичайно, порівнювати два об'єкти без урахування їхніх конструктивних особливостей, характеру ударів і умов захисту було б некоректно. Але сам результат говорить промовисто: російські атаки пошкодили київські переправи, тоді як українська операція спричинила обвал частини Кримського мосту.

Найважливіший результат — не пропагандистська картинка

У цій історії є ще один принциповий момент. Не варто плутати часткове руйнування Кримського мосту з повним знищенням усієї споруди. За повідомленнями української сторони, автомобільний проліт та одна з арок зруйновані, тоді як залізнична частина залишилася стояти, хоча й зазнала пошкоджень. The Guardian повідомляла, що залізничне сполучення після короткої зупинки відновили. Тому справжнє значення операції потрібно оцінювати не за гучністю заяв, а за тривалістю порушення логістики, можливістю відновлення руху, станом конструкцій та здатністю Росії забезпечувати військові потреби окупованого Криму.
Кремль, безумовно, намагатиметься продемонструвати, що ситуація перебуває під контролем, а пошкодження можна ліквідувати. Проте навіть після ремонту залишатиметься політичний та військовий факт: Україна вкотре довела, що російська система захисту не гарантує недоторканності навіть найбільш символічних об'єктів путінського режиму. І це, мабуть, найнеприємніший висновок для Москви. Адже Кримський міст був задуманий не просто як транспортна артерія. Він мав стати матеріальним доказом того, що окупація Криму — незворотна. Тепер цей доказ знову отримав серйозні пошкодження.
Україна не просто відповіла на російський терор проти власної інфраструктури. Вона продемонструвала, що здатна планувати складні операції, послідовно долати багаторівневу оборону противника та завдавати ударів по об'єктах, які Кремль роками вважав недоторканними. І якщо висновок Руслана Левієва правильний, то найважливіша складова цієї історії — навіть не ракети й безпілотники. Це точність розрахунку, багатомісячна робота військової розвідки та здатність перетворити складну військову задачу на конкретний результат.

Редакційне застереження: твердження про повне перекриття Керченської протоки подано як оцінку Левієва, а не як незалежно підтверджений факт.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.