Плівки НАБУ, історії про наркотрафік і шахрайські колцентри та зв'язки з найвищими посадовцями оголюють небезпечну систему кругової поруки, а мовчання суспільства стає її головною зброєю
Розслідування НАБУ та оприлюднені записи змушують по-новому подивитися на масштаби організованої злочинності у владних ешелонах України. Сергій Марченко аналізує ознаки мафіозної системи, її зв'язки з правоохоронними органами та політиками, механізми залякування громадськості й небезпеку безкарності для держави, яка веде війну за власне існування.
Кілька місяців тому Віталій Портников почав називати організовані злочинні угрупування, що діють у вищих ешелонах української влади мафією. Якщо чесно, спочатку мені здавалося, що Віталій Едуардович дещо перебільшує. Проте, пройшов час, вийшли розслідування НАБУ, оприлюднені плівки і я маю сказати, що Портников був абсолютно правий. Це не просто корупція, а повноцінна мафія з усіма її необхідними складовими і атрибутами.
Судіть самі, ось схема злочинної організації, яка чітко має всі ознаки мафії. На нижніх щаблях мафії кримінальні елементи ведуть бізнес із шахрайства і торгівлі наркотиками. Всіх, хто заважає кримінальному бізнесу вони або підкуповують, або б'ють або вбивають. На середньому рівні кримінальних елементів прикривають правоохоронні органи. Причому, не один правоохоронний орган, а зразу всі, крім незалежних від мафії антикорупційних. На найвищому рівні всю цю систему захищають політики.
Особливість нашої ситуації у тому, що злочинців прикривають не просто високі чини у правоохоронних органах, а ПЕРШІ ОСОБИ правоохоронних органів. Нагадаю що головні дійові особи останнього скандалу з наркотиками і шахрайськими колцентрами дружили із колишнім головою Служби безпеки України, героєм України і улюбленцем невибагливої, схильної до ідолопоклонства, публіки. Систему збору грошей з нелегальних шахрайських колцентрів побудував цілий ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР України. На плівках фігурують міністр внутрішніх справ і керівник парламентської більшості, який контролює коаліцію СН/ОПЗЖ і через неї ВСЮ Верховну Раду.
Тобто, всю цю мафіозну структуру зверху прикривають не просто політики і менти, а перші особи держави, найвищі посадовці, які розставляють на посади керівників правоохоронних органів і несуть політичну відповідальність за їхню діяльність. Влада мафії тримається на страху. На плівках НАБУ мафіозі розказували, як залякали цілий ряд громадських організацій, які спочатку висловилися стосовно магазинів, що продавали наркотики, а потім були ЗАЛЯКАНІ і МОВЧАЛИ.
Так само мовчать зараз багато лідерів думок, яких прийнято називати позитивними. Вони роблять вигляд, що мафії у нашій країні не існує. Завдяки Збройним силам України вони мають можливість писати про палаючі російські НПЗ та успіхи української армії. Забуваючи, що мафія, яку вони не помічають, вбиває українських військових, крадучи у держави гроші на зброю та забезпечення армії.
Мафія, яка зараз окупувала вищі ешелони влади, стала можливою виключно завдяки тому, що ми мовчали. Хтось боявся, хтось мовчав, бо так йому було політично вигідно. Хтось отримує за мовчання гроші. Хтось отримує гроші за те, що вихваляє мафію. Але через те, що ми всі мовчали, на виході маємо бідну і неефективну країну, яка не може забезпечити навіть воду з крана. Не тому, що це якась надскладна інженерна задача, а тому, що просто проєб@лі, бо були важливіші задачі із кришування шахрайських колцентрів і наркотрафіку.
Єдиний спосіб повернути країну собі – це не мовчати і вимагати від кожного посадовця виконання його службових обов'язків у повному обсязі. Незалежно від його високого звання і незалежно від його партійних симпатій. Це в наших інтересах. Бо мафія не перемагає у війнах. Єдина війна у якій мафія може перемогти – це війна проти власного народу.
Сергій МАРЧЕНКО
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.