Фейки Кремля

.

Росія не може обмежувати міжнародне судноплавство у Чорному морі та атакувати цивільні судна. Російська ескалація у Чорному морі є порушенням міжнародного гуманітарного права, а також нехтуванням Росією Статутом ООН та міжнародними конвенціями.

Росія вкотре завдала ударів по інфраструктурі України – внаслідок листопадової ракетної атаки на Одещині постраждало цивільне судно під прапором Ліберії. Коментуючи черговий злочин російської армії, прокремлівські ЗМІ взялися заперечувати факт удару Росії по іноземному судну, передбачувано звинувачуючи українську ППО та просуваючи традиційний наратив про те, що «Росія не б’є по цивільних». Водночас росЗМІ заявили, що російського удару по цивільному судну нібито було завдано «цілком легально», адже корабель, на їхню думку, «був порушником», який діяв усупереч «забороні» Міноборони Росії на  захід у порти України. 

«Судно тихим щуром повзло в порт, але тут у надбудову випадково прилетіла російська протирадіолокаційна ракета Х-31П, яка взагалі прямувала до Одеси», – коментують удар прокремлівські ЗМІ.

Йдеться про чергову російську атаку на портову інфраструктуру Одеської області. 8 листопада українські сили оборони повідомили, що ракета Х-31П, випущена тактичною авіацією окупантів, поцілила у судно під ліберійським прапором, що заходило у порт «Південний». Внаслідок атаки загинув український лоцман, а  троє членів екіпажу судна – громадяни Філіппін – та один працівник порту зазнали поранень. Судно було виключно цивільним і не займалося транспортуванням озброєння – команда перевозила залізну руду  до Китаю, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. 

Російську атаку зафіксували не лише українські сили оборони. 9 листопада Гуманітарний координатор ООН в Україні Деніз Браун висловила обурення у зв’язку з ударом російських військ по цивільному судну. Вона наголосила, що атака відбулася лише через кілька днів після низки ударів, внаслідок яких загинули і зазнали поранень мирні жителі Одеси, було знищено запаси зерна та пошкоджено 124-річну будівлю Одеського національного художнього музею. Представниця ООН наголосила, що російські дії порушують міжнародне гуманітарне право. 

Розвідка Великобританії 10 листопада також підтвердила, що саме Росія пошкодила цивільне судно. За даними британських спецслужб, російський пілот поцілив протирадіолокаційною ракетою по судну під прапором Ліберії «через погану тактику застосування зброї». Тому інформація росЗМІ про те, що це «українська ракета ППО» впала на цивільне судно і призвела до загибелі моряка, є кремлівським фейком. Також інформація ООН та спецслужб Великобританії вкотре спростовує прокремлівський наратив про те, що російська армія нібито не завдає ударів по мирному населенню і цивільній інфраструктурі України. 

Росія у середині липня 2023 року вийшла із Чорноморської ініціативи – угоди під егідою ООН для експорту українського зерна. Порушуючи всі можливі норми міжнародного права, Кремль тоді заявив, що «забороняє» суднам заходити в українські порти. Відтоді Росія завдає десятків ударів по українській портовій інфраструктурі та запевняє світову спільноту в «легальності» своєї агресії проти України. Саме так і з’явився третій фейк про «законність» листопадової атаки Росії по цивільному судну під прапором Ліберії. 

Росія не може обмежувати судноплавство у Чорному морі, акваторія якого не є «внутрішнім морем» Росії, і Кремль не має «ексклюзивного» права на користування морем та простором над ним. Чорне море експлуатується не лише Росією, а й Україною, а також іншими країнами, зокрема й членами НАТО. Систематичні атаки агресора на українські порти та ескалація у Чорному морі є порушенням міжнародного гуманітарного права і брутальним нехтуванням РФ Статутом ООН та Конвенцією ООН. Росія одноосібно обмежує права країн чорноморського регіону на вільне судноплавство.

У Міжнародній морській організації ООН (IMO) неодноразово закликали Росію припинити свою «незаконну діяльність у Чорному морі й забезпечити безпеку і благополуччя моряків, безпеку міжнародного судноплавства та морського середовища у всіх постраждалих районах; і поважати свої зобов’язання за відповідними міжнародними договорами».