Мобілізація в Україні, чергові фейки

.

«Документ» про те, що українська влада планує мобілізувати працівників АЕС, що розповсюджується в мережі, – фальшивка. Про це свідчить безліч помилок у тексті листа. Крім того, наразі деякі з «підписантів» цього документа не є народними депутатами України. А організаційне керівництво мобілізаційною підготовкою та мобілізацією в Україні не входить до переліку повноважень народних депутатів України.

Кремлівська пропаганда продовжує розповсюджувати дезінформацію про мобілізаційні заходи в Україні. Цього разу Володимир Рогов, колаборант та представник російської окупаційної «влади» у Запорізькій області, у своєму Telegram-каналі опублікував «документ», який нібито підтверджує наміри української влади незабаром мобілізувати співробітників атомних електростанцій.

«Документ» на фотографії – начебто звернення народних депутатів Верховної Ради України до керівництва Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» із проханням надати списки співробітників, яких можна залучити до мобілізації. «Режим Зеленського готується гнати на забій навіть працівників АЕС», – коментує «документ» Рогов.

Проте аналіз цього «документа» свідчить про те, що перед нами – підробка. По-перше, неправильна побудова речень, а також безліч пунктуаційних помилок вказують на те, що цей лист не може бути офіційним документом. Так, було пропущено коми і крапки, неправильно виділено лапками назви певних документів, а деякі розділові знаки взагалі стоять у недоречних місцях. Ці та інші помилки вказують на те, що документ, найімовірніше, створювався людиною без базових знань української мови. У «листі» використовується скорочення «ГП» («государственное предприятие» російською), тоді як в українській мові вживається «ДП» (державне підприємство), а також з помилкою написано назву компанії – «Энергоатом» замість «Енергоатом». Ініціали народних депутатів, які нібито підписали цей лист, також написані російською мовою – Ткаченко А.В. замість «О.В.» (Олександр Владиславович), «Шуляк Е.А.» замість «О.О.» (Олена Олексіївна).

По-друге, зараз деякі з «підписантів» цього «документа» не є народними депутатами України. Біля прізвища у дужках можна побачити номер у парламентському списку – відповідно, цей факт передбачає, що «документ» нібито підписали Ткаченко Олександр Владиславович (№9), Шуляк Олена Олексіївна (№13) та Венедиктова Ірина (№3), а не їхні однофамільці. Однак двоє з цих людей ще у 2020 році склали свої депутатські повноваження – Ткаченко Олександр Владиславович, обійнявши посаду Міністра культури та інформаційної політики України, та Венедиктова Ірина Валентинівна, обійнявши посаду Генерального прокурора України, а з 17 листопада 2022 року вона – Надзвичайний та Повноважний посол України у Швейцарії.

Також слід зазначити, що написи «Ткаченко А.В.» та «Шуляк Е.А.» з великою ймовірністю зроблені однією рукою, про що свідчить подібність почерку та ідентичне написання букв «к» і «а». 

По-третє, структура цього «листа» істотно відрізняється від структури схожих документів. Законодавством України не передбачено спеціальних вимог до складання депутатського звернення, однак у таких документах, як правило, зазначається, що це депутатське звернення, дата складання документа та його реєстраційний індекс – чого немає у згаданому «листі». На бланку зазвичай вказується адреса Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5). Натомість у «листі» вказана адреса, за якою знаходяться деякі комітети ВРУ.

Сам зміст «листа» також не відповідає нормам українського законодавства. Згідно із Законом «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», працівники на підприємствах, в установах та організаціях, що критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, мають бронювання та не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Оскільки Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» включено до Переліку об’єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, їхні працівники мають таке бронювання від мобілізації.

Окрім цього, організаційне керівництво мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні не входить до повноважень народних депутатів України. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організаційним керівництвом процесу займається Кабінет Міністрів України, а безпосереднім керівництвом з реалізації заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації – центральні органи виконавчої влади та центральні органи управління відповідних військових формувань Збройних Сил України.