Коли повернуться заробітчани...

29 августа 2021, 10:06
Владелец страницы
Предприниматель
0
46
Коли повернуться заробітчани...

Чи повязана кількість заробітчан з валютним курсом ?

                             Коли повернуться заробітчани …

 

Значна кількість наших високопосадовців висловлюють свої  наміри  повернути українських заробітчан на батьківщину і створити всередині країни умови для праці не гірші ніж за кордоном. Майже усі повторюють у різних варіаціях ідею , що для цього потрібно створити необхідну кількість робочих місць всередині країни  , підвищити рівень оплати праці і заробітчани повернуться автоматично. При цьому окрім загальних фраз немає жодних обгрунтувань , розрахунків та аналізу.  А тим більше ніхто не звертає уваги на ті факти які нівелюють їхні наміри. Наприклад ніхто не розглядав факт знецінення грошей при падінні курсу гривні так як це було у 2015 році , ніхто не розглядав факт знецінення грошей при простому підвищенні мінімальної зарплати  , коли після підвищення розміру міні малки зростала інфляція і знецінювалась гривня. Так як це було у 2018 році коли мінімальну заробітну плату підвищили на майже 500 грн. а курс долара зріс на 2 гривні. Тобто , «умовний» український працівник отримав на 500 грн. більше , а   «умовний» заробітчанин який отримує мінімально 600 долл. за кордоном отримав «надбавку» за рахунок збільшення курсу долара у розмірі 1200 грн. Виникає питання : чи є стимул у заробітчанина повертатись на батьківщину.?

Що стосується створення нових робочих місць , то на мою думку на даний момент це не реально з двох основних причин : перша – це відсутність будь-яких  умов  для розвитку національної економіки і друга причина – це нереальний  і штучно завищений курс долара. Якщо коротко про першу причину , то для економічного росту і відповідно для появи нових робочих місць необхідно майже повністю скасувати зайві регуляції з боку держави і всіляко стимулювати усі галузі вітчизняної індустрії.

А на другій причині , а саме на курсовому зашморгу для нашої держави я хочу зупинитись більш детально. Не буду ретельно зупинятись на тому факті , що гривня значно недооцінена \ про що свідчить  індекс «біг-мака»\ скажу тільки , що нашу гривню, на мою думку, знецінили штучно і цілеспрямовано . І саме цей факт  став причиною такої кількості українських заробітчан.

А тепер повернемось на деякий час назад, а саме у світову кризу 2008 року. Для виходу з тієї кризи європейці використали один з інструментів такий як трудова міграція всередині Евросоюзу та збільшення  трудових мігрантів за рахунок країн Східного Партнерства . Про це свідчить у тому числі доповідь датована червнем 2013 року за авторством європейський експертів , який має назву  «Миграция из стран Восточного партнерства в Европейский Союз – возможности для лучшего будущего» . У цій роботі зазначено , що «Европа нуждается в высококвалифицированных и низкоквалифицированных мигрантах» і їхні « рекомендации подразумевают, что в странах Восточного партнерства миграция должна быть признана частью национальной стратегии, и что для гарантии эффективности это признание должно быть подкреплено институционально».

Внаслідок цього збільшився відтік робочої сили з менш богатих країн Евросоюзу до більш богатих країн . І відповідно , щоб якимось чином компенсувати втрати робочих рук ,  ті країни , які втратили робітників змушені залучати робочу силу з країн які не є членами Евросоюзу. І найбільш підходящою  для цього виявилась Україна.

Тепер постало питання  для тих європейців , які відчули відтік власних робітників – яким чином зацікавити українців їхати до них на заробітки. Рішення просте і не нове . Для цього потрібні  три речі:

1. Продовжити знищувати українську індустрію , таким чином зменшуючи кількість робочих місць в Україні.

2. Спростити правила перетину кордонів держав , і тут зявляється «безвіз».

3. І головне зробити роботу за кордоном «вигідною» фінансово. І ось рішення – трикратне знецінення національної валюти. І як результат українці готові були після зміни курсу долара працювати за кордоном навіть за 600-700 доларів.

Якщо про знищення української промисловості і про намагання усіх «доброзичливців» перетворити Україну на аграрну країну сказано достатньо, то про цілеспрямоване і навмисне знецінення національної валюти говорять обмежено і обережно. Багато політиків і фахівців нам говорили і говорять , що причиною знецінення української гривні є російська агресія . Так , звичайно , збройний конфлікт впливає на стабільність національної валюти. Так , звичайно, майже у всіх країнах де відбувались серьозні конфлікти національна валюта знецінювалась . Але не в тричі. Хоча  і на сьогодні за індексом «Біг-мака»  на початок 2021 року долар в нашій країні повинен коштувати близько 11 гривень. Тоді чому наша гривня опинилась серед самих недооцінених валют світу?

Давайте спробуємо розібратись.

Чи вплинула на курс гривні війна ? Так дійсно вплинула. Яким був курс в перший рік війни? Початок 2014 року – 7.99 грн. за долар. Друга половина квітня \ відбулася анексія Криму, почалася агресія Россії    на Донбасі \ - курс біля 11.5 грн. за долар. Серпень-жовтень 2014 року\ бої за Іловайськ \– курс в коридорі 12-13 грн за долар.  І закінчив 2014 рік долар на відмітці 15,77 грн.  Але більш важливі події відбуваються на зовсім публічно. Протягом 2014 року до України неодноразово приїзжав відомий фінансист і спекулянт Джорс Сорос . І в лютому 2015 року він особисто від Порошенка отримав найвищу нагороду Орден Свободи. Сороса нагороджено "за значні особисті заслуги у зміцненні міжнародного авторитету Української держави, вагомий внесок у впровадження соціально-економічних реформ, багаторічну плідну діяльність".  І як ймовірний наслідок курс 2015 ріку у коридорі 21-23 грн. за долар. Кінець 2015 року долар коштує 23.8 грн. Усе виглядає дуже цікаво і в той же час доволі примітивно. Кінець 2013 року долар 8  грн. ,  кінець 2014 року – долар майже 16 грн., кінець 2015 року – долар майже 24 грн. Виглядає так , що ніби то хтось експериментував – підняли курс удвічі \ з 8 до 16 грн.\ подивились , усе гаразд. Підняли курс утричі \ з 8 до 24 грн.\ теж країна тримається. І усе б нібито реально і викликане обьетивними причинами аби не деякі деталі. А саме : з боку влади реальні дії були направлені не на посилення і стабілізацію національної  грошової одиниці а навпаки на її знецінення і утримання на високому курсі. Взяти до уваги хоча б такі дії влади як відміну обмежувальних інструментів таких як ліміти при валютних операціях , ліквідацію необхідності фіксувати паспортні данні при валютних операціях, закладання завищеного курсу при плануванні держбюджетів .   І дуже   дивним виглядав факт довготривалого і тотального керування валютним курсом коли обмінники «мали» працювати як під копірку з однаковим   курсом купівлі і продажу при цьому зі спредом \ різниця між курсом купівлі і продажу \ у майже 1 гривню. Тоді як  у сьогоднішні дні обмінники працюють на різниці у декілька копійок. Знову ж таки усе виглядає так ніби хтось дав команду торгівцям валютою – ви повинні чітко і протягом довготривалого терміну тримати указаний вам курс , а при цьому заробляйте з кожного проданого долара одну гривню , а не декілька копійок.  І валютчики тримали курс і як наслідок економіка «пристосувалась» до штучно завищеного курсу.

Тепер , що стосується впливу війни на економіку і валютний курс. Як я вже зазначив вище , будь - які нестабільні ситуації , будь – які конфлікти , а особливо військові конфлікти  впливають на економіку країни і як наслідок впливають на валютний курс. Але давайте подивимось на «сумний досвід» інших країн , які зіткнулись з подібними викликами. Я буду розглядати лише ті конфлікти у яких була задіяна Росія і пострадянські республіки. Подивимось на російсько-грузинську війну 2008 року. До початку конфлікту  долар США дорівнював 1.4-1.5 грузинських ларі. Протягом наступних двох років долар подорожчав до 1.8 ларі у 2010 році і протягом наступних чотирьох років відкотився до позначки 1.65 – 1.75 ларі за один долар у 2014 році. Тобто ми бачимо що військовий конфлікт знецінив грузинський ларі всього на 20 %.

Тепер подивимось на другу Карабаську війну 2020 року. Відразу відзначу, що азербайджанський манат залишився після війни на довоєнній позначці , а вірменський драм в результаті збройного конфлікту знецінився на 10 % з позначки у 480 вірменських драмів за один долар до позначки у 525 драмів після Карабаської війни.

У підсумку ми бачимо , що військовий конфлікт знецінив вірменську валюту на 10 % , грузинська валюта знецінилась на 20 % а  українська гривня чомусь знецінилась більше ніж втричі.

Таким чином напрошується висновок , що нам , українцям, «великие мира сего» відвели просту роль – а саме роль дешевої робочої сили. І для виходу з цієї ситуації потрібно зробити зворотні дії , а саме повернути реальний курс гривні до світових валют і зробити це можна лише тими ж способами як і знецінювали нашу валюту.

На мою думку сподівання наших високо посадовців на те , що заробітчани повернуться у випадку збільшення доходів  всередині країни є хибним оскільки найбільш вірогідним може бути сценарій , що при збільшенні заробітних плат буде рости інфляція , буде збільшуватись курс долара а отже стимулів  для повернення заробітчан не буде. Отже до того часу поки курс гривні не посилиться по відношенню до основних валют і не стане наближеним до реального індексу «Біг мака» і не почнеться  відродження індустрії  чекати на повернення українських заробітчан на батьківщину  - це марна справа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,курс валют,заробитчане,безвизовый режим,европейский союз,Індустріалізація
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.