Дивний погляд на Будапештський меморандум

Політична імпотенція чи кидалово ?

                                        Політична імпотенція чи кидалово ?

                        або дивний погляд на Будапештський меморандум.

Переважна більшість так званих експертів та аналітиків при обговоренні питання стосовно Будапештського меморандуму дотримуються здебільше типової думки , що виконання меморандуму неможливе , що фактичних гарантій у цьому документі немає , а є лише наміри та запевнення. І це незважаючи на те , що будь яка людина при бажанні може впевнитись у тому , що на українському і російському екземплярах меморандуму зазначене формулювання саме як «гарантії»  а не «запевнення».

Особливо мене дивує , що це подається як незрілість українського суспільства . Начебто ми повинні «дорости» до розуміння того , що підписанти Будапештського меморандуму нам нічого не винні  і що ми самі повинні навчитись вирішувати подібні проблеми. Що ми не вправі нічого вимагати, а лише сподіватись на власні сили.

У зв’язку з цим хочу навести простий, а можливо і примітивний, приклад.   Уявіть собі, що ви купили телефон умовної фірми «АВС» з гарантією один рік  та переліком відповідних сервісних майстерень. Через місяць цей телефон вийшов з ладу і ви звернулись до офіційного сервісного центру і там вас відверто проігнорували , сказали,що компанія «АВС» не надає необхідних запчастин і порекомендували вам самостійно придбати деталі до вашого телефону, і потім заплатити фірмі за ремонт. А ще вам сказали , що  вам необхідно «подорослішати» і навчитись самостійно вирішувати проблеми і самостійно ремонтувати власний телефон, а не сподіватись на сторонні послуги, не дивлячись на те, що вам ці послуги гарантували при покупці телефону.  І ви як «зрілий» громадянин почнете самостійний ремонт ? Чи, можливо, ви звернетесь до суду ? Або надасте розголосу цій ситуації, щоб інші люди не втрапили у подібну халепу?

На мою думку, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки та інші країни , що приєднались до Будапештського меморандуму,- це і є фірма-виробник телефонів «АВС». І вони надали гарантії. І необхідно їм задати питання: що конкретно вони готові зробити для виконання своїх гарантій. І необхідно офіційно звертатись до міжнародних інстанцій для розв’язання питання стосовно їхніх гарантій. І вже тоді , якщо питання не буде вирішене,  заявити про політичну імпотенцію країн – підписантів , щоб у майбутньому інші країни не повторили нашу помилку.

А помилка , на мою думку , була пов’язана з простими але болючими речами , і ця помилка виникла завдяки «комплексу меншовартості» нашої тогочасної «еліти» а також завдяки відсутності політичної волі політичного керівництва країни на початку державотворення . І сьогодні саме ті люди ,  які брали участь у процесі здачі  нашого ядерного потенціалу ,  нав’язують нам думку  , що це був єдиний вихід і що це було правильне рішення . Але час показав недалекозорість тогочасного керівництва, і багато людей розуміли і тоді і зараз , що  рішення про відмову від ядерної зброї \ особливо від тактичної \ - це була фатальна помилка.

І чому ми маємо дослухатись до  слів тих , хто помилився ?  Невже хтось вірить,що колишнє керівництво держави має сміливість і готовність визнати свої помилки?