Один податок для всіх

податок з обігу - рятувальне коло для української економіки

                                                    Один  податок для всіх.

                       / податок з обігу  - рятувальне коло для української економіки/

Одна з причин неефективності української економіки – це податкова система , яка сприяє не розвитку бізнесу , а розвитку оптимізації та мінімізації податків. І тому, на мій погляд, необхідно розширити використання спрощеної системи оподаткування на весь український бізнес , а не тільки на малих підпрємців. Саме збереження спрощенців, збільшення  їх кількості та оптимізація податкової системи призведе до зростання нашої економіки.

Я не буду зупинятись на таких податках як  податок на доходи фізичних осіб \ПДФО \ , єдиний соціальний внесок \ЕСВ \  та військовий збір  тому що у них інша база оподаткування ніж оподаткування безпосередньо бізнесу. Тому я пропоную розглянути  податок на додану вартість, податок на прибуток та можливу альтернативу податку на прибуток а саме податок на виведений капітал.

Але спочатку давайте визначимось які мають бути критерії  та правила оподаткування , що б вони влаштовували  і бізнес і державу.

На мою думку податки мають відраховуватись з реальної , зрозумілої і безперечної величини. Тобто ні у кого не має виникати сумнівів  щодо бази оподаткування \ ні у бізнеса , ні у фіскалів \ .  Тепер давайте подивимось , чи існує простота і зрозумілість при нарахуванні податку на прибуток? Чи зацікавлений бізнес у зменшенні  своїх витрат для визначення бази оподаткування податком на прибуток? Очевидна відповідь на ці запитання – це ні. Бізнес робить усе для зменшення своєї «прибутковості» і часто  декларує свою «збитковість». Також у випадку з податком на прибуток існує спокуса для фіскалів маніпулювати цифрами , які при такій системі не можуть бути однозначними , прозорими і чітко визначеними. В останній час пропонується альтернатива податку на прибуток у вигляді податку на виведений капітал \ ПнВК \. Але давайте спробуємо розібратись які переваги у податку на виведений капітал перед податком на прибуток. Без сумніву , що ПнВК стимулює реінвестиції у розвиток бізнесу  тому що головна його ідея – це оподаткування лише тієї частини приросту капіталу , яка використовується на споживання власниками бізнесу , а та частина , яка залишається для  розвитку підприємства оподаткуванню не підлягає. Він також спрощує адміністрування податку , і значно зменшує можливість фіскалів впливати на визначення бази оподаткування. Хоча у податківців все ж залишаються шанси прирівнювати сумнівні операції до операцій з виведенню капіталу і відповідно донараховувати податок. Також до ризиків при впровадженні даного податку можна додати вірогідність  появи нових  схем для оптимізації оподаткування з боку бізнесу. Для держави буде важко і проблематично прогнозувати і прорахувати надходження від податку на виведений капітал до державного бюджету. Та і досвід інших країн демонструє , як правило,  втрати податкових надходжень від ПнВК у перші роки його впровадження і лише через 5-10 років можливо буде помітним ефект від введення цього податку. А також навряд чи після впровадження ПнВК бізнес масово почне виходити з тіні.

Що стосується податку на додану вартість /ПДВ/ , то я вважаю , що не варто детально зупинятись на цьому згубному для української економіки податку оскільки така кількість зловживань , схем , відкатів , неповернень та інших деструктивних явищ не виникає ні з якими іншими податками.

А тепер , перш ніж зупинитись на питанні виходу з такої ситуації , я хочу ще раз акцентувати вашу увагу на наступній позиції. При нашій недолугій фіскальній системі , при нашій корумпованій судовій системі , при нашій неефективній системі держуправління  та при нашій звичці працювати в тіні  - єдиний вихід на моє переконання – це створення таких умов для ведення бізнесу , де правила і вимоги будуть прості і однозначні , а база для оподаткування і величина оподаткування будуть безперечні і неспростовні. І на мою думку такою базовою величиною є обіг \ об’єм продажів\. Саме ця величина є прозорою , однозначною і безперечною. І цю величину не можливо трактувати і рахувати на свій розсуд , як з боку бізнесу так і з боку податківців. Тому введення  податку з обігу   замість існуючого ПДВ та податку на прибуток зменшить «схеми» , «скрутки» та «відкати» . А відповідно спрощення фіскального контролю та зрозумілість і прогнозованість будуть  сприяти оздоровленню та розвитку  економіки.

Наступне і дуже важливе питання – це розмір ставки податку на оббіг. З великою впевненістю я можу сказати , що ставка податку на оббіг має розраховуватись в залежності від виду діяльності. Наприклад  не можна однією ставкою оподатковувати послуги з репетиторства і послуги з вантажоперевезення , тому що у першому випадку видатки майже відсутні , а у другому випадку існують видатки на пальне , запчастини та ін. Або неправильним буде оподаткування за однією ставкою роздрібної торгівлі і гуртової торгівлі. Тому при впровадженні  податку на оббіг необхідно дуже виважено підійти до розрахунків ставок оподаткування. Але слід зазначити що складність при початковому введенні цього податку гарантовано виправдає себе у значному спрощені подальшого адміністрування такого податку як з боку бізнесу так і з боку держави.

Чи є недоліки у такого податку?

Звичайно є, оскільки у цьому світі немає  нічого ідеального. Один з недоліків – це необхідність сплачувати такий податок у випадку коли підприємство змушене розпродувати свою продукцію за ціною нижче закупівельної або за ціною нижче собівартості. Однак це явище не дуже масове і до того ж такі випадки трапляються  і при існуючій системі оподаткування . І другий недолік – це складність при створенні коректного механізму для розробки і прорахунку ставок цього податку при його впровадженні. Для розробки ставок даного податку необхідна велика кількість інформації і статистики з оподаткування , а також аналітичний і прагматичний підхід до вирішення цього питання.

Вигоди від впровадження податку на оббіг очевидні :

-          При спрощенні фіскального контролю відбувається ожвавлення економіки.

-          Вирішується питання з детінізації економіки і проблеми з конвертаційними центрами.

-          Зникають розбіжності і спори з фіскальними органами і відповідно зникає хабарництво.

-          Відсутні ризики втрати податкових надходжень до держбюджету.

І окремо хочу декілька слів сказати про можливість держави за допомогою цього податку ефективно управляти економічною ситуацією і розвивати  окремі галузі економіки які потребують підтримки і стимулювання. Наприклад , якщо є потреба у виробництві в Україні телевізорів , то можливе встановлення для виробників телевізорів нульової ставки на певний період часу. Якщо є потреба стимулювати всередині країни переробку сировини а не її експорт то можливо ,наприклад, встановити податок на продаж олії за кордон у розмірі 20 % , а податок на експорт маргарину виробленого з цієї олії у розмірі 5 %.

Таким чином податок на оббіг при бажанні та при професійному використанні може стати важливим і водночас простим інструментом для розвитку української економіки.