Хрещення Русі по УПЦшному

УПЦ

Найзапекліші війни йдуть не за землі, а за людські душі та свідомість. Підкориш їх – здобудеш все. Це давно усвідомили в Кремлі й діють відповідно, кидаючи на цю невидиму війну колосальні ресурси.

На 27 липня намічено черговий «захід», ініційований Українською православною церквою Московського патріархату, - молебень та хресна хода на честь Дня Хрещення Русі-України.

Слова керуючого справами УПЦ митрополита Антонія виглядають красиво та благоліпно: «… як і в попередні роки, в столицю приїдуть люди з усіх регіонів України для того, щоб спільно помолитися про мир, а також благополуччя нашої рідної землі та нашого народу».

Але от що цікаво – ходять вперті чутки (а шила в мішку не сховаєш), що православно-московських батюшок «з усіх регіонів» до Києва керівництво УПЦ скликає… добровільно-примусово. Як на комуністичні суботники часів «дорогого» Леоніда Ілліча Брежнєва. Наприклад, митрополит Житомирській єпархії Никодим отримав завдання доправити до столиці не менш ніж 4000 «прочан». Кожен батюшка має приїхати сам, привезти свою матушку та дітей, друзів та прихожан. За невиконання їм загрожує велика кара, причому не небесна, а цілком конкретними, земна.

Напевно митрополит Онуфрій та його оточення бажають «погратися м’язами», показати «хто в країні головний», мовляв, дивіться скільки нас – моща! Не те що ті «розкольники» з Православної церкви України. Хоч вона й автокефальна, й під прямою юрисдикцією Константинопольського патріархату, і посідає чільне місце в диптиху православних церков, але ми головні! З нами треба рахуватися! З Московським патріархатом!

Кому показують? Не лише українцям. Треба пам’ятати, що в серпні заплановано візит в Україну архієпископа Константинопольського і Вселенського патріарха Варфоломія І. Притому не просто в серпні, а на тридцяту річницю незалежності України.

Усе це викликає воістину дев’ятий вал обурення й одночасно паніки в Кремлі. Для Путіна та компанії Україна досі є «частиною Росії», а українці не окремою нацією, а «неправильними росіянами. І Православна церква України через це Кремлю мов кістка в горлі. Це геополітика.

Оскільки кремлівські товариші українців за українців не визнають, а Україну як незалежну суверенну державу, зрозуміло, чому вони кістками лягають проти нашої автокефальної церкви й не шкодують величезних грошей, аби підтримувати Московську церкву на території України.

Відтак на замовлення з Москви згаданою вище хресною ходою має бути ще раз підкреслено й заявлено світові та Вселенському патріарху: «Україна наша».