Мобільна психіатрія. Хто гарантує українцям безпеку?

Перші мобільні психіатричні бригади вже почали свою роботу в Україні. 96 лікарень впродовж літа 2021 готові приєднатися до цієї ініціативи. Що треба знати українцям?

ВООЗ виділила гроші на експериментальні мультидисциплінарні групи, які приїжджатимуть до пацієнтів психіатричних лікарень, що пройшли стаціонарне лікування. Така команда називається «мультидисциплінарна», але насправді складатиметься з психіатра, психолога, медичної сестри і соціального працівника.

Національна служба здоров'я заплатить 50 535 гривень в місяць за роботу кожної такої бригади. Будь-яка лікарня, а не тільки психіатрична, яка здатна надати психіатра з медсестрою, психолога і соцпрацівника, може взяти участь в програмі.

За задумом ці бригади повинні допомагати людям адаптуватися після виписки зі стаціонару. Починаючи з оформлення пенсії, купівлі ліків і закінчуючи пошуком підробітку під силу. Вони не повинні виїжджати до пацієнтів з гострою формою хвороби або в період кризи, і не замінюють стаціонарне лікування. Проте, такі команди офіційно надаватимуть психіатричну допомогу, включаючи психіатричний огляд, проведення лікування по індивідуальному плану, психодіагностичні тести і контроль стану пацієнта.

Тут криється проблема. У Громадянську комісію з прав людини щотижня звертаються люди, чиї права були порушені в психіатрії – тільки за квітень 2021 року було 51 звернення. Сотні і сотні людей постраждали через недотримання основного закону України «Про психіатричну допомогу» і положень про законну добровільну інформовану згоду. Психіатричний огляд використовувався в корисливих і навіть злочинних цілях, щоб позбавитися від неугодної людини і відправити його до психіатричної лікарні. Щоб оволодіти майном або бізнесом, будь-кого могли без причин назвати психічно хворим.

Також частою причиною скарг є негативний вплив психіатричних препаратів на розумовий і фізичний стан. Побічні ефекти нейролептиків, такі як скутість, викручування кінцівок, втрата орієнтації в часі і просторі, неконтрольовані рухи, суїцидальні думки, а також загальний удар по усіх системах організму, як правило, переважують уявну користь цих препаратів.

Як таких об'єктивних критеріїв оцінки психічного здоров'я у психіатрії немає. Висновки про здоров'я пацієнтів будуються на думках. Психіатричний план лікування – це кожного разу експеримент, який спрямований на пригнічення симптомів і часто б'є мимо, посилюючи дійсну невиявлену проблему. Там, де терапевт побачить гострий дефіцит вітамінів, психіатр лікуватиме шизофренію. Де реабілітолог рекомендує спокій і відпочинок, психіатр може призначити жорстокі процедури і препарати, що змінюють свідомість.

Як такі моменти регулюватимуться в роботі мобільних психіатричних бригад, поки не ясно. Але ГКПЛ, як правозахисна організація, готова уважно стежити за процесом впровадження цієї практики і надавати правові консультації і захист тим, хто вважає, що їх права порушені або які-небудь заходи медичної дії проводяться без згоди пацієнта або відповідного рішення суду.

Той факт, що у людей є можливість довго не затримуватися в психіатричних лікарнях з жахливими умовами утримання і відношення, сам по собі має цінність. Процеси реформування державної системи психіатрії із застосуванням позитивного досвіду європейських країн теж виглядають позитивною тенденцією. Те, що психіатрія втрачає монополію у сфері душевного здоров'я, може мати позитивний результат.

Питання лише за малим – як насправді відбуватиметься процес, і хто гарантує безпеку для людей, які одного разу тим або іншим чином, і часто неправомірно, зіткнулися з психіатричною системою.