Зрада національних інтересів України або невідворотність покарання

Зрада національних інтересів України або невідворотність покарання

За час проголошення Незалежності України наша держава мала багато викликів, які пов’язані із захистом країни від зовнішніх та внутрішніх ворогів. Сторінка новітньої історії України пов’язаної з окупацією Криму та частини Донбасу стала прикладом для нових поколінь, яким підступним та ворожим може бути Російська Федерація та як вона може впливати на свідомість українських громадян використовуючи пропагандистську машину, кишенькових колаборантів та тих, яким байдуже на майбутнє нашої Батьківщини.

Відправною точкою по дестабілізації, розхитуванню ситуації в державі та війні на Сході України з агресором, став референдум щодо самопроголошення т.зв. «ДНР/ЛНР» та реалізації планів стосовно створення проекту Кремля «Новоросія» на території Донбасу.

Сумно констатувати той факт, що до вказаних дій мають відношення громадяни, які обіймали державні посади в Донецькій та Луганській областях, а також пересічні українці, які піддалися на російську пропаганду та перейшли на бік ворога порушуючи українське законодавство та Конституцію України.

З плином часу, чомусь ми стали забувати тих зрадників своєї Батьківщини, які підтримали злочинний сепаратистський референдум, покинули свою країну на призволяще та пов’язали свою долю служінню агресору та самопроголошеним республікам.

Серед них можна виділити чинного депутата Верховної ради т.зв. «ДНР» та члена фракції «Донецька Республіка», - Кульбацьку Клавдію Юріївну. Саме ця колаборантка, в умовах війни на Сході України з російськими найманцями використовуючи владні повноваження, активно займається гуманітарною допомогою бойовикам, надаючи їм продукти харчування, засоби для опалення, радіостанції, біноклі та подекуди зброю. Не гребує Кульбацька і проведенням інформаційних кампаній з використанням підконтрольних ЗМІ для дискредитації України серед мирних жителів окупованих територій, які під натиском пропагандистської машини щиро вірять її брехні. З цього питання у неї є достатній досвід через те, що вона раніше обіймала посаду керівника прес-центру т.зв. «ДНР» та була головою Департаменту зв’язків з громадськістю. Здебільшого, саме завдяки зусиллям Кульбацької гинуть наші побратими, а країна, майже кожен день не дораховується кращих синів та дочок, які боронили Незалежність України.

В 2014 році, саме Кульбацька приймала безпосередню участь у захваті Донецької ОДА, організації та проведенні т.зв. «народного референдуму», створенні органів місцевого самоврядування т.зв. «республіки», а також всіляко сприяла терористам, які вбивали та калічили українських патріотів, які не зрадили своїй країні ціною власного життя.

Незважаючи на антиукраїнську діяльність Клавдії, її причетність до низки злочинів проти інтересів України, не всі з сімейства Кульбацьких перейшли на бік ворога. Відомо, що Володимир Кульбацький, син Клавдії Юріївни не піддався на переконання своєї матері-колаборантки та долучився до спецпідрозділу «Азов» та зі зброєю в руках боронив країну від окупанта.

За свою антиукраїнську позицію та роботу в інтересах квазі утворення «ДНР», нині покійний очільник республіки Олександр Захарченко, подарував квартиру Кульбацькій, яку було відібрано у проукраїнських жителів Донецька та які покинули території т.зв. «республіки» через погрози розправою.

Окрім своєї «роботи» в стінах Верховної ради т.зв. «ДНР», Кульбацька активно співпрацює з громадськими організаціями «Руський центр», керівником якої є голова «ДНР» Денис Пушилін (створена для посилення процесів інтеграції «ДНР» з Російською Федерацією), а також з іншими ГО на кшталт «Москва-Донбас», «Донецька республіка» тощо.

Злочини Кульбацької, її однодумців та маріонеток Кремля проти України ніколи не залишаться безкарними. Вкрай важливо, аби сепаратистів та зрадників було притягнуто до кримінальної відповідальності за військові злочини проти нашої Батьківщини, а українське суспільство ніколи не забувало про тих, хто заради матеріальної вигоди, посад та власної самореалізації під російським прапором зазіхнули на суверенітет України.