Зокрема, документом передбачено підвищення ставок екоподатку:
1. На 11,6% за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
2. В 1,5 рази до 15 грн в 2021 та в 3 рази в 2024 за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами
3. В 2 рази за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи поетапне підвищення у 10 разів до 2029 року.
При цьому, у пояснювальній записці відсутні конкретні розрахунки й обґрунтування як саме ця ініціатива сприятиме зменшенню впливу діяльності підприємств на довкілля. Це ще раз підтверджує, що екологічний податок в Україні є джерелом надходжень в загальний фонд Державного бюджету та має суто фіскальний характер, на відміну від регулювання ЄС, де екоподаток – це інструмент підтримки з боку держави та стимулювання реалізації природоохоронних заходів. Окрім того, із підвищенням ставок екоподатку, цільове використання коштів від його сплати не буде забезпечене, адже проєктом Державного бюджету передбачено мінімальні видатки на природоохоронні заходи. У випадку погодження Верховною Радою запропонованих змін, підприємства, на додаток до спаду економічної активності унаслідок карантинних заходів, отримають результат у вигляді чергового податкового навантаження на бізнес. І це попри те, що екологічні проекти та модернізація обладнання завжди були та продовжують бути в пріоритеті для бізнесу.
«Традиційно, наприкінці року з’являється черговий законопроєкт зі збільшення ставок екоподатку. У 2017 році деякі ставки зросли на 12%, у 2018 – на 11,2%. У 2019 році розмір ставки податку на викиди СО2 зріс у рекордні 25 разів. Однак, ефективність освоєння надходжень від екоподатку, на противагу сподіванням законотворців, залишається критично низькою. В черговий раз, суто фіскальний підхід довів свою неефективність. Ми вкотре наголошуємо, що до реформи екологічних фінансів слід підійти комплексно та, насамперед, забезпечити цільове використання екологічних коштів», - наголосила Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
Тож бізнес наголошує на 3 першочергових заходах, які слід закріпити на законодавчому рівні для раціонального використання коштів, отриманих від екоподатку:
1. Компенсацію витрат підприємств на заходи з екомодернізації та захисту довкілля до 70% (таким чином, екологічні кошти буде спрямовано на конкретні проєкти підприємств в регіонах, де це дійсно необхідно);
2. Забезпечення спрямування надходжень від екоподатку до спеціального фонду Держбюджету, отримані кошти від якого будуть спрямовані виключно на природоохоронні заходи.
Наразі, у Верховній Раді зареєстрована велика кількість законопроєктів щодо регулювання екологічного податку і це питання становить особливу важливість для профільного Екологічного Комітету Верховної Ради, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, а також для бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Тому, на нашу думку, довгоочікувана реформа щодо екологічних фінансів має бути здійснена комплексно із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів процесу, а не точково суто задля збільшення надходжень до Державного Бюджету. Пропозиції щодо зміни механізму збору та використання надходжень від екоподатку ми надсилали окремими листами двічі за останні півроку і готові долучитись до напрацювання відповідних положень у рамках робочої групи та засідань профільних Комітетів ВРУ.