Хвиля масових акцій під кодовою назвою «Формула Штайнмаєра»

Люди мого покоління добре пам'ятають 90-ті. Ні, я не про романтизм рухівців чи прагматичне пристосуванство партномнлатури.

Я про вечори без світла, бартерні відносини і голодні страйки шахтарів. Не хочеться звичайно цього п'ятничного вечора песимістичного настрою, однак зважаючи на економічну і фіскальну політику чинної влади, приводів для інших настроїв поки немає. Більше того, зважаючи на хвилю масових акцій що прокотилась містами України через так звану "формулу Штайнмаєра", а сьогодні ще й через податкові новаторства депутата Гетьманцева, котрі засудили робітники місцевих гірничо-збагачувальних комбінатів в Кривому Розі, не здивуюсь, якщо уже незабаром столиця почне відчувати транспортний колапс не під дією першого снігу, а реальних мітингів людей з регіонів. Голодних металургів, а з ними і продавців, і вчителів, і медиків… Бо хто хоча б трохи вміє аналізувати, той розуміє, що український схід сьогодні залежить від комбінатів, роботу котрих планується обкласти "непомірною рентою". А це не лише зарплати робочих, а в першу чергу загроза розбалансування бюджетного процесу в цілих містах і громадах. Адже податкові надходження від цих підприємств - це спроможність цих самих громад, їх соціального, культурного розвиту. Бо хто хоча б трохи вміє аналізувати, той розуміє, що український захід ніколи не зможе сприйняти ідею виборів під дулом автоматів, а значить будь-які "формули Штайнмаєра", чи кого іншого не зможуть переконати людей у зворотному. І в певній мірі вони будуть праві, адже там загинули їх діти. А займатися тихою легалізацією бойовиків не дозволить совість і мораль жодному із батьків чи рідних загиблого на війні солдата. Додайте до цього розбрат в середині самої фракції "Слуги народу", а також різні бачення на ситуацію із землею в Офісі Президента і матимемо не один, а декілька потенційних ризиків для чергового розкачування ситуації в країні. І не штучного, а органічного. Які наслідки такої соціальної напруги можуть очікувати економіку і державу навіть не хочеться уявляти, бо ризиків дійсно чимало. Виходів же з цього стану насправді не так багато. Або представники нової влади публічно визнають власні помилки на міжнародній арені, відкликають сумнівні ініціативи, типу законопроекту Гетьманцева, у внутрішньополітичній площині і ведуть відриту та публічну політику по кожній із вище вказаних площин, відстоюючи національні, а не корпоративні інтереси різних груп впливу. Або на теренах нашої держави розгорнеться КОЛОМОЇВЩИНА, або рух, коли прості громадяни будуть змушені вести боротьбу проти своєї ж влади, а кремлівська пропаганда з радістю розповідатиме про реалії громадянської війни, що охоплюють нові регіони України. Не знаю як вам, а мене перспектива КОЛОМОЇВЩИНИ не тішить. Відтак, панове політикани, ліпше забувайте цю практику тиражування «блінів», бо на практиці виходять одні «коми». Відкликайте цей законодавчий спам, відкривайте кулуарні авгієві стайні і вчіться дискутувати із суспільством по будь-якому питанню відкрито, професійно та аргументовано. Тоді нас поважатимуть у світі, тоді не буде соромно за самих себе.