Недружні кроки сусідів.

Сучасні виклики для українського сувірінетету

За останні п'ять років Україна не здійснила жодних антипольських кроків чи заяв. Натомість у Польщі за цей час ухвалили резолюцію про "геноцид поляків українськими націоналістами"  та інші антиукраїнські заходи.

          Слід зауважити, що недотримання договорів Польщею дорого коштуватиме Україні, а односторонні ж поступки нашої держави лише погіршать ситуацію.

          Таким чином можна припустити, що скориш за все утвердяться не партнерські стосунки між нашими країнами, а стосунки домінування однієї нації над іншою і посилиться нав‘язування однією країною свого бачення минулого іншій із спотворенням історичних фактів.

Першими, недружніми кроками польської сторони стали ухвалення скандальної редакції закону про Інститут національної пам'яті, яка передбачала кримінальне переслідування за "заперечення злочинів українських націоналістів". Також, на територію Польщі було недопущено секретаря державної міжвідомчої комісії з питань поховань Святослава Шеремету  хоча треба і визнати, що пізніше ця заборона під тиском була скасована. У подальшому польською стороною було розпочато кримінальне переслідування історика Григорія Куприяновича за виступ про масові вбивства українців вояками польської Армії Крайової. Крім того, було вчинено 17 актів вандалізму на українських пам'ятниках та могилах, а під час одного з них сплюндровано український герб. Жоден випадок не розслідуваний, жодних вибачень з польської сторони не пролунало.

Зрозуміло,  що українські і польські політики мають робити все, щоб пам'ять про протистояння у минулому не стало джерелом непорозумінь у сьогоденні. Але для цього потрібні конкретні кроки з обох сторін.

А односторонні поступки України без відповідних кроків у відповідь з польської сторони лише погіршать ситуацію тому, що утвердять не партнерські стосунки між нашими країнами, а підкреслять домінування однієї країни над іншою. Крім того, односторонні поступки зі сторони України стануть заохоченням для продовження тиску на нашу країну з боку інших держав (Угорщини, Румунії, Росії), засвідчивши ефективність польської політики тиску і невміння або небажання української влади захищати українські національні інтереси". В майбутньому, така безхребетна та пацифістська  поведінка української влади призведе до нових військових конфліктів і анексій нових територій України, а цього допустити у жодному випадку не можна. Ніхто не хоче мати під боком сильного та успішного сусіда який ще і по шиї може дати.