НЕ БУДИ ЛИХО ПОКИ ТИХО

12 сентября 2019, 22:09
0
198
НЕ БУДИ ЛИХО ПОКИ ТИХО

Стаття про український національний мазохізм

Нещодавно на сайті інтернет-видання “Вголос)))” вийшло інтерв’ю із трьома черговими “експертами” щодо дуже модної на сьогодні військової проблематики під гучною назвою “Чи посадять Порошенка за Іловайськ?”.

Зрозуміло, що суспільство обрало нове державне керівництво і чекає на об’єктивне розслідування подій Майдану, Криму, Одеси, бойових дій в АТО, у тому числі Іловайська. Вірогідно, що саме з цією метою було призначено нового прокурора. Процес, як то кажуть, йде…

Водночас, наведені у статті “експерти” відверто маніпулюють думками пересічних читачів. Авжеж, такі відомі обвинувачі як Жданов чи Кочетков і до цього працювали на резонанс, звинувачуючи як попереднє керівництво країни, так і наново обране. Несподівано у цій компанії з’явився відставний генерал Романенко, який раніше відрізнявся стриманістю та більш-менш об’єктивними висновками. Ну, то його справи.

Молоду журналістку та аудиторію просто використовують, вже зараз припускаючи, що команда “Зе” не стане доводити розслідування Іловайська до логічного кінця через начебто намагання приховати російську агресію. Знову обвинувачується керівництво ЗС України при чому, як тодішнє так і нинішнє.

Водночас, добробати наново підносяться як начебто не єдині захисники країни та “герої” Іловайська. При цьому умисно не згадується, що так звані добровольчі батальйони нікому фактично не були підпорядковані та діяли як справжні некеровані анархісти. Присягу вони не приймали, під дію кримінального кодексу щодо військових злочинів не підпадають. Мабуть “експерти” забули, що саме такі добробати як “Азов” та “Шахтарськ” – як самостійно зайшли до Іловайська, так самостійно звідти і втекли. А може їм хтось дав команду, але хто – не зрозуміло. Про це каже і колишній НГШ Муженко (https://www.facebook.com/v.muzhenko/posts/2276486832682067).

Проте опитана “експертна” трійця свідомо замовчує, що вже давно є такі документи, як звіт прокурора міжнародного кримінального суду “Щодо дій з попереднього розслідування” та доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини “Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в контексті подій під Іловайськом в серпні 2014 року”. Документи є у відкритому доступі та спокійно скачуються. В них чітко визначено, що Російска Федерація вже зазначається як агресор, а “легендарні” добробати прямо звинувачуються у злочинах. А може “експерти” їх і не читали?

Вже якось стало неприємною традицією принижувати українську національну гідність, шукаючу виключно ганьбу та зраду. Чомусь подвиг 300 грецьких спартанців у битві під Фермопілами у 5-му сторіччі до н.е. весь світ називає подвигом, а ми нещодавні події під українським Іловайськом – чомусь називаємо “котлом”. Так уся історія України, ми чи плачемо, чи вихваляємо заокеанських сусідів, чи шукаємо захисту. Хто знає так відбулася Зборівська мирна угода у 1649 році, хто не розуміє про що мова –

СТЕРЕОТИПИ СВІДОМОСТІ ВОЮЮЧИХ СТОРІН У ЇХ СТАВЛЕННІ ДО ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ОБЛОГИ ЗБАРАЖА ТА ЗА УМОВАМИ ЗБОРІВСЬКОГО МИРУ 1649 Р.

а згодом і Переяславська рада і Брестський мир. Історія наповнена прикладами.

Ймовірно наші “експерти” працюють на елементарну заказуху. Звісно, їм також хочеться їсти, а як молоти язиками, вони більш ні на що не здатні. А може це якась форма національного мазохізму?

Ні! Це такий собі ящик Пандори, відкривши якого ми взагалі можемо отримати цілком аргументовану позицію щодо імовірної абсурдності існування нашої країни.

Дуже сумно констатувати, але Україна ніколи не стане рівноправним та гідним поваги світовим гравцем без визначення власної суб’єктності та об’єктивної оцінки подій з точки зору державної самосвідомості. З такою депресивною ідеологією ми втратимо як державу так і націю…

І, без сумнівів, правильно що нова українська влада шукає шляхи мирного врегулювання конфлікту на Сході України через збереження життя наших військовослужбовців та обмін полоненими, через намагання припинення вогню, через міжнародні перемовини. Але спочатку треба знайти порозуміння всередині країни – треба здобути раду тут, між нами – українцями! І я, як патріот і ветеран АТО знаю, що ми переможемо лише тоді – коли знайдемо лад між собою.

Пишу вперше, бо вже, як колись писав Толстой: “не можу мовчати!”. Прошу поділитися цією статтю із друзями, знайомими та тими кому не байдуже наше майбутнє.

Слава Україні!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.