Можливо «ПЦУ» планує заднім числом вписати зміни до томосу, можливо новий намалюють. Можливо
Але той час, який могли би використати задля об’єднання суспільства, на ниві духовності (а такі можливості були!) знову втрачено. Нажаль.
Патріарх Варфоломій холоднокровно відкрив «скриню Пандори» і наслідки будуть (і вже є) невтішними для світового православ’я.
Вся ця історія з створенням «ПЦУ» нагадала мені фільм, знятий за романом М.А. Булгакова «Собаче серце».
Сюжет, гадаю, пам’ятають всі. Так ось.
Замість професора Преображенського і «чудового собаки Шарика» бачу Варфоломія і ПЦУ.
Де патріарх, з чого не будь, а саме з розкольників, намагається створити подобу Церкви, як професор Преображенський хотів створити людину з Шарика.
Преображенський за сюжетом пересадив у мізки собаки людський гіпофіз, а Варфоломій поклав у мізки створеної ним «ПЦУ» томос, але суті природи це ніяк не змінило.
Ні в першому випадку не в іншому. Операція професора Преображенського( читай Варфоломія) спричинила не аби який резонанс.
Сенсація! Але Шарик залишився Шариком.
Можна видавити «ПЦУ» по томосу щомісяця, але Церквою Апостольською, без покаяння, вона не стане.
Можна вживляти цей «духовний гіпофіз» безліч разів, але мусімо пам’ятати всі і патріархи в тому числі: «Якщо не Господь будує, марно працюють будівники…» (Пс. 126).
Тому і правда може бути і є одна: Створю Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її…» (Мф.16:18).
(Закінчення буде)
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.