Націоналістична недодемократія

Ультраправий екстремізм

Ультраправий екстремізм несе загрозу демократичному розвитку українського суспільства. За останні декілька років ультраправі групи в Україні стали об’єктом уваги засобів масової інформації та міжнародного співтовариства. Цей інтерес частково пов’язаний із драматичними подіями, які відбулися в країні, а саме революцією 2014 року та війною, що триває. Але його так само підігрівають скандали навколо присутності цих груп у публічному просторі, а також навколо учасників збройних сил, які поширюють радикальні погляди та використовують радикальну символіку.

Через незначні успіхи ультраправих, небажання брати участь в офіційній політиці, вони останнім часом зосередилися на зміцненні своєї організаційної структури, пропаганді та «вуличній політиці». Остання часто полягає у силових акціях і спрямована на агресивне нав’язування суспільству політичних і культурних програм цих груп. У своїй переважній більшості та за винятком акцій, що проводяться правими політичними партіями, ці дії пов’язані не з виборами, а з насильницьким нав’язуванням суспільству своїх поглядів на низку тем, у тому числі щодо ролі ЛГБТІ, етнічних та релігійних груп, а також культурних рухів.

Екстремістські групи вчиняють ідеологічно мотивоване насильство з метою придушення та усунення будь-якої сили, яка, на їхню думку, не має права на публічне представництво у суспільстві. Об’єктами їхньої агресії є організації, які захищають права ЛГБТ-спільноти, а також політичні опоненти, які здебільшого підтримують ліву політику. Ультраправі обвинувачують їх у проросійських поглядах або у підтримці сепаратизму. Очевидно лицемірний характер їхніх обвинувачень підтверджується численними випадками нападів націоналістичних екстремістів на військових добровольців та бійців під приводом «сепаратизму».

За результатами нещодавніх опитувань, ультраправі сили навряд чи здобудуть більше місць на майбутніх парламентських виборах в Україні. Тому немає сумнівів, що правий націоналізм та екстремізм у сучасній Україні створюють загрозу демократичному розвитку суспільства. Організації з ультраправими поглядами відкидають демократичні цінності (такі, як свобода вираження поглядів, свобода зібрань, рівність тощо), але активно використовують можливості, які надає демократія.

Насамкінець, місце насильства в українському суспільстві змінилося,  і важливу роль у цій трансформації зіграли ультраправі. Повністю змінилося уявлення про те, що є допустимим і прийнятним. Зміни стосуються також і вільного доступу до зброї, збільшивши характер і масштаби незаконних рейдерських захоплень та інших силових акцій у загальній картині економічної та політичної боротьби в Україні. Більше того, «ультраправі» мають конкурентну перевагу на ринку найманих бандитів. Відомі у народі як «тітушки», ці хлопці часто є вихідцями зі спортивних клубів, яких наймають для участі в акціях протесту, для захисту комерційних інтересів або рейдерського захоплення майна, іноді під виглядом справжніх активістів. На відміну від звичайних бандитів, ультраправі за допомогою радикальної пропаганди можуть мобілізувати додаткову підтримку та надавати ідеологічного забарвлення суто комерційному спору.

Ультраправі радикали та екстремісти на даний момент не можуть претендувати на істотне представництво у парламенті, так само як і не мають реальних можливостей для приходу до влади в Україні. Проте їхні вуличні заходи справляють серйозний вплив на повсякденне життя та суспільний розвиток країни. Особливе занепокоєння викликає використання ними насильства в спробі обмежити вираження поглядів, які, на їхню думку, є неприйнятними в Україні.

Водночас суспільство і держава повинні докласти значних зусиль для забезпечення того, щоб діяльність екстремістських угруповань не обмежувала права інших українців на мирні зібрання, об’єднання та вільне висловлення своїх думок. Держава і правоохоронні органи мають по-справжньому забезпечувати свободу зібрань та ефективно запобігати спробам зриву публічних заходів ультраправими групами. У випадку вчинення ними екстремістських актів, важливо, щоб було проведене розслідування, а винні були притягнуті до відповідальності. І як показує минулий досвід, для багатьох реальним варіантом є поступова дерадикалізація та еволюція у бік поміркованих правих поглядів.