Об'єднавчий собор чи політичне шоу?

18 декабря 2018, 10:58
Владелец страницы
0
112

Отже, 15 грудня 2018 року в Софії Київської відбувся довгоочікуваний об'єднавчий собор, на якому було оголошено про створення Православної церкви України (ПЦУ). Однак у багатьох віруючих після цього собору залишився гіркий осад у душі. Чому?

Отже, 15 грудня 2018 року в Софії Київської відбувся довгоочікуваний об'єднавчий собор, на якому було оголошено про створення Православної церкви України (ПЦУ). Однак у багатьох віруючих після цього собору залишився гіркий осад у душі. Чому?

По-перше, за логікою речей, на цьому соборі повинен був бути присутнім Константинопольський патріарх Варфоломій. Однак він не зважив необхідним вшанувати увагою собор. І, незважаючи на те, що деякі ЗМІ оголосили про його приїзд у Київ, у секретаріаті Константинопольського патріархату спростували дану інформацію, заявивши, що Варфоломій 15 грудня перебував у своїй резиденції в Стамбулі й планує 16-го числа вести службу в місцевому храмі.

Інакше, як нехтуванням питання створення в Україні автокефальної церкви це не назвеш, але насправді справи навіть гірші. Грецьке агентство Ромфея, виступаючи зі спростуванням інформації про присутність Варфоломія на соборі в Києві, наголосило, що «престиж і інститут Всесвітнього патріарха не терплять недбалості». Тобто, інакше кажучи, Константинопольський патріарх порахував для себе соромним і непристойним завітати до Софії Київської в настільки знаменний для України день. Отже, він ставиться до українських віруючих і священнослужителів, як до людей другого ґатунку, і навіть не вважає потрібним це приховувати. Це при тому, що турецький патріарх після одержання Україною автокефалії претендує на багато храмів, собори й приходи, які раніше окормляли пастирі з УПЦ КП! Як ми знаємо, Андріївський собор у Києві був переданий Константинопольському патріархату ще місяць назад - у листопаді 2018 року. А в чергу для передачі патріархові зі Стамбула вже внесено багато православних святинь у Житомирській, Ровенській, Луцької, Хмельницької, Тернопільської областях. Тому він міг би й стати перед своєю майбутньою паствою. Але Варфоломій віддав перевагу додержуватися своїй гордині. Не з'явившись на об'єднавчий собор українських церков Варфоломій створив прецедент для того, щоб православний світ не визнав результатів цього собору. І перші плоди вже в наявності: жодна із православних церков світу не привітала учасників собору з установою ПЦУ, а Болгарська й Білоруська церкви вже навіть встигнули різко висловитися на цей рахунок і підкреслили неканонічність знову створеної церкви.

По-друге, вражає те, як підло зробили організатори цього собору із головою Київського патріархату Філаретом. Об'єднавчий собор, що відбувся в Києві 15 грудня, - це вистраждане дітище Філарета, плід майже трьох десятиліть його праць і старань.Заради створення автокефальної української церкви Філарет відмовився й від свого титулу патріарха УПЦ КП, а потім і від права очолити об'єднавчий собор. Тому по старшинству, і по внескові в справу створення Православної церкви України саме Філарет повинен був стати головою об'єднаної церкви.

Однак ще задовго до собору багато аналітиків і політологи висловлювалися про те, що, Петро Порошенко з Варфоломієм залишать Філарета ні із чим і навіть, можливо, позбавлять одночасно з положенням розділу церкви й статусу, і всього, що із цим високим статусом зв'язане. У це не хотілося вірити. Схоже, що не вірив у це й сам Філарет, який за кілька днів до об'єднавчого собору був висунутий на соборі Київського патріархату як претендента на обрання головою майбутньої української церкви.

Напередодні 15 грудня він виступив із твердою позицією й виразив незгоду з деякими вимогами Стамбульського патріарха, заявивши, що те, що «…буде корисно нам, то ми приймемо, якщо буде не корисно нам — ні державі, ні українській церкві, ми просто не проголосуємо й відкинемо все». Так само він нагородив екс-заступника директора ЦРУ Джека Девайна орденом Святого Андрія Первозванного за «допомогу США в питаннях підтримки незалежності України й створення єдиної помісної церкви», віддавши належне й нашим американським друзям.

Усі ці факти свідчать, що Філарет до останнього не підозрював підступу й не вірив у прогнози мирських політологів, мабуть, думаючи, що розмови про те, що Порошенко з Варфоломієм і нашими американськими друзями мають намір викинути його, як вичавлений лимон, не мають під собою ґрунту.

Однак на об'єднаному соборі 15 грудня главою ПЦУ був вибраний митрополит Переяславський і Білоцерківський Єпифаній (Думенко), а не Філарет, що приголомшило й спантеличило віруючих парафіян православної церкви Київського патріархату, залишивши присмак гіркоти в серці. Як же можна було так зробити з людиною похилих років, яка фактично поклала життя на створення Української православної церкви?! Це не по-християнському! І нічого гарного нам у майбутньому не обіцяє, тому що несправедливими справами не можна скласти що-небудь праведне.

По-третє, неприємний осад у душах віруючих залишив і той факт, що на соборі головував не освячений саном священнослужитель, а глава держави Петро Порошенко. Президент зайнятий політикою й державними справами, але в справах церковних він не може відіграти чільних ролей, тому що справи церковні -  не від миру цього, у них очолювати повинні лише ті, хто має сан. І, треба визнати, що дана обставина також не буде сприяти визнанню ПЦУ в православному світі.

А, у четвертих, у віруючих викликали відторгнення методи, за допомогою яких була організована вулична підтримка об'єднавчого собору. На Михайлівську площу просто, як на політичний мітинг перед виборами, звезли по рознарядці бюджетників і осіб маргінального виду. Було видно, що більшість присутніх далека й від релігії, і від розуміння врочистості моменту. Для них майбутнє одержання Україною томоса на

автокефалію нічого не значило. Вони лихословили, від багатьох несло перегаром…

Не варто думати, що на площі не було журналістів, і що вони потім не розповіли про всі ці факти на увесь світ. Така от «підтримка» по рознарядці й для пускання пилу в очі теж не слугує визнанню рішень собору в православному світі.

Краще б на Михайлівській площі зібралися тільки віруючі, ті, хто дійсно чекає й підтримує ідею створення української православної церкви. Нехай би їх було небагато, але це була б підтримка усього, що відбувається щирою молитвою. А, так, замість собору вийшло якесь політичне шоу, яке на руку лише супротивникам ідеї української автокефалії.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.