Безвізова ейфорія: на які «покращення» очікувати?

Ці вихідні, певно, увійдуть назавжди в історію нашої країни. Це був час, коли пішов зворотній відлік годин і хвилин до штучно очікуваного, такого необхідного Україні тут і зараз безвізу.

Екрани транслювали щасливі обличчя українців і бадьорі заклики Президента Порошенка. Склалося враження, що «відкритий кордон» - це саме та дрібниця, якої так не вистачало українцям для повного щастя.

От  тільки варто хоч трохи почати розбиратися, що ж саме дав безвізовий режим українцям, як стає сумно і смішно водночас. Пакет документів і умови пропуску залишаються майже незмінними, хіба що додається клопоту із доказами мети поїздки, а також підтвердженням свого статусу в іншій країні. Економія – хіба що 35 євро на оформленні візи, однак дотримання усіх інших умов може влетіти у ще більшу копієчку.

Важливий момент: усі ці «покращення» стосуються лише туристів. Ті, хто їдуть за кордон на заробітки, безвізового щастя на собі не відчують – для них «правила гри» лишаються тими самими.

Відкритим залишається питання: навіщо можновладцям було влаштовувати такий помпезний цирк і як у Порошенка вистачає цинізму й зухвалості влаштовувати собі таку жалюгідну піар-кампанію на примарних можливостях для критично зубожілих людей. Ще ніколи українці не були такими далекими від Європи – за рівнем життя, добробуту, зарплат, соціального захисту і медичного обслуговування. Цей список можна продовжувати безкінечно.

Виникає закономірне питання: для кого відкрили кордони, хто і за які гроші має рвонути до Європи на філіжанку кави чи на оперну виставу, як заявив Порошенко?

Після трьох років свідомого гноблення українців, зниження усіх соціальних стандартів й росту корупції, у час, коли в країні триває війна, яка щодня забирає життя наших співвітчизників, отримуємо таку «щедру подачку» від влади.