СТАТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ

“Ми знаємо що робити, ми знаємо як робити”,- сказав Тягнибок, “Але “ми” нічого не робимо”, — подумав я.

Перше, що завважу, що мені набридло, коли “національну гідність” пхають куди треба і куди не треба. Таке враження, що скоро чаю без неї попити не можна буде... Ну серйозно, досить мені розповідати які ви всі “гідні”, сьогодні аж слухати не міг.

Тягнибок порадував так порадував... Сам стояв пліч-о-пліч з тими, кого сьогодні називає “бандитами” і розказував, які вони хороші. Чи то він такий тупий, що не розгледів у них “зраду” чи то просто ображений і зараз “шкурняки” на наших плечах вивезти хоче. В будь-якому разі ні за тупим ні за ображеним я не піду, навіть у туалет.

Та і чи не є представники ВО “Свобода” в парламенті? - Є. І де результат роботи цих “всезнаючих” мудреців? Мубуть, у тому, що вони три роки ЗНАЮТЬ. Імовірно це якесь таємне сакральне знання, яке їм передане вищими силами, тому ним і не діляться. (І мільйонери серед них також є).

Гаразд, ці хоч ходять на засідання і подають на розгляд, хоч і популістські, але благородні законопроекти, благородні за проголошеною метою, не за змістом. Тепер подивимося на “Національний корпус” і “Правий сектор”.

“Національний корпус” - молода (з 2016 року) політична партія, яка “довгі роки боронить український народ” (©ведучий на мітингу). Судячи з фінансового звіту, гола і боса — має 200 000 грн. на рахунку і все, буквально все, більше абсолютно нічого, зовсім. Ну а от і її лідер -А ще вони погроми в судах робили. Більше, крім того, що вони теж “знають”, сказати мені нічого.

Про “Правий сектор” говорити багато не буду, шановний читачу, ти і так про нього знаєш багато. Чесно кажучи, я і Яроша зачіпати не хотів, його візитка за останні роки зробила для України більше, ніж ці три партії разом узяті, але “ніде правди діти” -Не знаю як довго вони ще збираються нам розповідати про національну гідність, я уже не хочу їх слухати, чого і Вам бажаю. Замість мітингу ходжу на роботу, замість витоптувати траву і ламати паркани “з почуттям національної гідності” переводжу бабусь через дорогу, викидаю сміття в урну, дарую дівчатам квіти, а дітям морозиво. Так, я не в АТО, так я призовного віку, але має ж хтось і гроші для АТО заробляти.

Пишаюся тим, що я українець, чого і Вам бажаю! А за “зраду” не переживайте, ці люди не такі дурні, щоб запхати голову під гільйотину...