4 жовтня фермери проводять загальнонаціональну акцію протесту

В обласних, районних центрах України та у місті Києві 4 жовтня 2016 р. пройдуть акції протесту проти новацій у податковому законодавстві, що стосується сільгоспвиробників та у законодавстві відносно

Фермери Полтавщини беруть участь у акції протесту  на трасі Київ– Потава ( в  районі Подолу. Фермери до Подолу прибувають на тракторах та вантажних автомобілях, бажано із прицепом.

Початок акції із 11.00 години.

На передодні акції протесту дав невелике інтерв’ю голова асоціації фермерів та приватних землевласників відродження Полтавщини Віктор Галич.    

–Віктор Анатолійович, які найбільші проблеми зараз турбують фермера?

–Це стабільність, прозора податкова політика, і бачення перспектив. Без селянина немає села. Без фермера не буде держави. Що зараз найбільш потрібно селу? Не лише фермеру, а , звичайно, і селянину? Як і сто років тому, як і триста років назад селянину потрібні дві речі: земля і воля.

За останні роки влада змінилася вже кілька разів. Змінюються президенти. Але всі хочуть одного: забрати у селян і землю , і волю.   Цей процес розпочав Янукович. До 2013 року у земельних відносинах ще більш –менш була відносна стабільність та прогнозованість. Але у 2013 році землі були забарні від підпорядкування територіальним громадам і передані Держкомзему.І після цього розпочалися оці всі оборудки із землею. Все поставили із ніг на голову. Коли спілкуєшся із представниками теперішнього Дерржгеокадастру, то виникає зразу ж запитання: хто для кого існує: селянин, фермер для Держгеокадастру чи Держгеокадастр  як державна структура для селянина чи фермера? У нас де факто ДЕРЖАВНА СТРУКТУРА захищає не державні інтереси, а приватні інтереси кількох осіб, яким  ідуть гроші за хабарі при оформленні землі. Тобто фермер, селянин для Держгеокадастру існує як спосіб поборів, наживи, хабарництва. Іншими словами чиновники на фермерів дивляться як на корову, котру можна доїти по 15 разів на день. Але чи довго витримає корова, яку цілий день лише будуть доїти?

–Зараз багато говрять пор реформування міського господарства. Як до подібного роду реформ ставляться сільгоспвиробники?

–Гарні гасла про реформи – це все фейк.  Це імітація реформ чи під транші, які розкрадуть, чи під ту ж землю, яку перепродадуть і отримають баснословні суми.

Щоб визначитися із реформами, ми маємо спочатку визначитися із цілями, із стратегією розвитку держави. Але цього немає. Немає стратегії розвитку. Попередній міністр сільського господарства пропонував  вирощувати 100 млн. тонн зерна. Це була його фішка. Але ж це абсурдна ідея. Бо  кормову базу потрібно зменшувати. А це вже веде до питання, а що ж робити із тваринництвом?

Прийшов новий міністр. У нього фішка: 5 кроків на зустріч фермерству. Один із них – дати фермерам 5 млрд. коштів. І водночас у фермера забирають останнє – землю.

Спочатку на землі не дуже вигідно було працювати. Але з входженням України  на світові ринки, продукція українських аграріїв  почала продаватися у різних країнах світу. І багато хто зрозумів, що це ресурс доволі прибутковий. І наша державна наскрізь корумпована система зрозуміла, що з  землі можна отримати великий зиск. Все розпочалося із Держкомзему, який фермери між собою називали дерибанзем. Зараз ця структура має офіційну назву Держгеокадастр. Ми її називаємо хабарокадастр. Там без хабара оформити аренду на землю практично не реально.

–А коли почали масово брати хабарі за оренду землі?

–Цю схему започаткували при Януковичі. Тоді хабар давали у конверті. Зараз систему удосконалили: потрібно перерахувати хабар на відповідний рахунок. Тільки перерахували, зразу ж і з’являються візи та печатки на всіх документах. Одночасно вже кілька років проштовхують  ідею продажу землі. Ось розпочнеться продаж землі і всі заживуть щасливо.

Але ж ніхто не говорить, що  раніше 1 га землі коштував 3 тис. доларів. А зараз він вже стоїть 1 тис. доларів. То для чого організовували продаж землі? Лише із однією ціллю. Скупити за безцінь, а потім перепродати у рази дорожче. І на пустому місці отримати баснословні суми. Зайдуть крупні іноземні кампанії, агрохолдинги. Але Україна унікальна держава. У нас 30 % населення - це сільські мешканці. А чим вони будуть займатися, коли зайдуть на наші землі крупні фірми. Когось із можновладців це цікавить? Та нікого. Їм аби швидше продати землі і отримати свої баснословні прибутки. А що буде із селами, до цього їм байдуже.

Зараз під вивісками євроінтеграції,  боротьби із корупцією заводять на всіх ланках управління хабарництво. Не можуть хабарники провести реформи. Це суперечить їхньому способу мислення, бо у них інші погляди на життя, у них зовсім інші цілі..

А зараз на Україну насувається ще більше лихо. Можновладці вирішили , що їм мало тих, поборів, корупційних схем, котрі вже завели у державну систему управління, то придумали додаткові. Дуже вже хотілось зайнятись продажем землі. Поки що не  вийшло. Люди в переважній більшості виступили проти продажу землі. Тепер наші державні мужі  придумали нову схему: оренда землі на 49 років. Це, фактично те ж саме, що й продаж землі. Уже й законопроект є. Одним із авторів якого є депутат Олег Кулініч.

–З яким гаслами феремри йдуть на акцію протесту?

–Їх кілька. «Ні» – продажу землі під будь якими гаслами. «Ні»– змінам у оподаткуванні.

 До сьогодні не корупційна складова – це сільськогосподарський податок і податок на додану вартість. Але податок на додану вартість, дякуючи уряду Яценнюка, у фермерів і інших приватних землевласників відібрали.

А при уряді Гройсмана пішли ще далі. Сільгоспвиробників збираються перевести на загальну  систему оподаткування.  Уже ж підраховано, що при такій системі оподаткування тваринництво загине за рік-два, а рослинництво за 3–4 роки.Але можновладців це не цікавить. Їх цікавить інше. Бо таким  чином сільськогосподарська діяльність переважно стає неприбутковою і тоді зразу ж заводиться ринок землі. Уже зараз із реєстрацією спец ПДВ йде банальне вимивання обігових коштів.

Зараз проблеми у товаровиробників-приватників, котрі не є платниками фіксованого с/г податку. Скажімо, якщо на сьогоднішній день тонна сої для фермера коштує  10700 грн., то у приватника беруть за 8200 грн. Тобто на кожній тонні приватник  вже втрачає 2500грн.

Чому все це відбувається? Бо влада , можновладці безпосередньо зацікавлені у корупційних схемах і відкатах.

Кажуть, наш нинішній міністр сільського господарства теж поряд із міністерською діяльністю веде ще й комерційну через довірених осіб. Чи  буде такий міністр розробляти стратегію розвитку сільського господарства , а чи займатиметься вирішенням стратегії розвитку свого бізнесу?

Тому й виходять аграрії на акції протесту. Їм потрібна стабільність, і бачення перспектив розвитку, а також  чіткі правила гри, котрі будуть однаковими і для крупних агрохолдингів, і для фермерів  , і для інших товаровиробників.