Наши солдаты просят о помощи

Накипіло. Більше немає сил мовчати і закривати очі на події на Яворівському полігоні. Вибачте за емоції, але я і мої товариші по службі, що дали клятву захищати свою Батьківщину, знаходимося на межі виживання.
Тим, хто скаже, що вояки повинні терпіти всі тяготи і злигодні, відповім, що те, в яких умовах доводиться жити нам, українським військовим , інакше як свинські не назвеш. А наше доблесне командування, сидячи в теплих кабінетах, практично щодня рапортує про гарне постачання армії, найкращих умовах, створених для військовослужбовців і т.д. і т.п.
Скотинячі відношення з боку командного складу до підлеглих не має меж. Подерті намети, встановлені посеред болота, замурзані люди, техніка по саме черево в'язне в бруду, ми ж ходимо по коліно в багнюці в мокрому взутті, яку навіть просушити ніде. Матраци та подушки зі стійким запахом чи то гнилизни, чи то лайна. Годують огидно, звичайний хліб і той не щодня опиняється в тарілці у бійця. Загалом, живемо як свині.
А як при цьому живуть натовці, які приїхали нас вчити?
Чиста відремонтована казарма зі склопакетами, свіжі постільні приналежності, душ і, пардон, пісуари та унітази. Про те, як їх годують, навіть говорити не хочеться. Фрукти, різні салати, кілька видів гарячого і ніяких обмежень щодо розміру порції.
Найогидніше, що кожен американський капітан або лейтенант для наших полковників як цар і бог. Прогинаються як сільські клерки, а не офіцери. Любой каприз виконується з прістуківаніем каблуків і з особливим завзяттям. Противно дивитися, як вони лабузняться перед ними, намагаючись догодити. А ми для них – бидло! Нас в казарму навіть помитися не пускають. Кажуть, що вошей нашим кращим друзям занесемо.
Кажуть, коли Нацгвардія тут була, то такого беззаконня не було. Кажуть, коли Нацгвардія тут була, то такого беззаконня не було. І забезпечення у них краще, і нагодовані були завжди, і ставлення до них було як до людей. Так вони влітку були, а зараз – зима.
Від такого життя багато хто став пити. А де пияцтво, там мордобій, злодійство й інші порушення. У Шклі, Старичах, Немирові та інших довколишніх селах процвітає самогонний бізнес. Навіть зброю на горілку міняють.
По п'янці було кілька сутичок і з американськими інструкторами. Тепер нас до них на гарматний постріл не підпускають.
Невдоволення серед наших зростає. Голодний і завмерлий боєць зі зброєю – страшна сила. Ми на межі бунту. Всім, хто може допомогти - прохання розповсюдити цю інформацію, довести її до влади.

Обращаемся к руководству страны и Министерству обороны Украины!
Вам не стыдно за то что происходит с нашей армией? Когда вы разберетесь с вопиющими фактами, изложенными в письме солдат?
В руководстве МОУ сидят ворюги, ворочающие миллиардами. Только за последние несколько месяцев уволены за воровство государственных денег два заместителя министра: Гусев и Михед. А сколько же таких негодяев еще при власти. Сегодня утвержден сто миллиардный военный бюджет на 2016 год. Неужели и эти деньги осядут в карманах ненасытных военных чиновников?