Новий політичний сезон під знаком кризи, виборів та ЄВРО

Діти в школу, депутати в Раду. Новий політичний сезон розпочався з «газової війни» між Україною та Росією та наближеннями фінальної стадії судового процесу над Юлією Тимошенко.

Між одним і другим є  прямий зв'язок. Віктор Янукович пішов на Росію опозицією аби підправити свій імідж на Заході та добитись аудієнції в овальному кабінеті Президента США. Аби обдумати подальші дії суд оголосив двотижневу паузу у справі Тимошенко.

Тим не менше Президент як мантру постійно повторює, що нинішня «газова війна» через газові угоди підписані у 2009 році Юлією Тимошенко - це сигнал для Заходу, який заступився за Юлію Тимошенко, що екс-прем’єра судять не з політичних мотивів. Але на Заході не вірять у «казки» від українського Президента. Європолітики вірять своїм дипломатам. Вони настільки проінформовані, що Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон та Держсекретар США Хілларі Клінтон написали Віктору Януковичу приватний лист щодо Юлії Тимошенко.

Європа не вірить українським чиновникам і ставить під сумнів переможні заяви українських посадовців про підписання ще в цьому році Угоди про Асоціацію та Зону  вільної торгівлі з ЄС. Сьогодні у Страсбурзі пройшло перше засідання присвячене цій Угоді. До 21 вересня євродепутати можуть вносити свої правки, а голосуватиметься документ у листопаді. Частина країн ЄС не хоче відкривати кордони ні громадянам ні товарам країни де порушуються права та свободи і придушується демократі.

Підтвердженням того, що демократію хочуть заховати у довгу  шухляду є Закон «Про вибори до Верховної Ради». На Банковій ламають голову як взагалі поховати ідею повернення до змішаної системи. Адже підрахували, що завдяки «мажоритарці» до парламенту прийде багато політиків, яких важко буде контролювати. Тим більше, що влада думає вже про президентські вибори 2015 року. Для того аби спробувати перемогти вдруге нинішньому Главі держави потрібна контрольована і повністю слухняна Рада.

У своєму виступі, під час відкриття сесії парламенту, Віктор Янукович заявив, що бере під особистий контроль виконання усіх рекомендацій Венеціанської комісії щодо виборчого закону. Щоправда, він жодним словом не обмовився яким буде цей закон і за якими правилами мають проходити вибори 2012 року. Мін’юст ще влітку підготував і навіть переклав англійською виборчий закон, але чомусь й досі не направив його до Венеціанської комісії. Розглянути цей документ європейські експерти мають на своїй сесії наприкінці жовтня. Але Венеціанській комісії поки що нічого аналізувати. Виборчий закон ще не залишав території Києва.

Невідомо за якими правилами, але вже відомо скільки коштуватимуть вибори-2012. Центрвиборчком просить понад 1,5 мільярди гривень. Окрім виборів у наступному році буде ЄВРО і ще прогнозують другу хвилю кризи. Все це потрібно врахувати у бюджеті-2012 року. Кошторис наступного року має бути економним. Але влада не любить економити на собі. Так само про економію говорили під час підготовки цьогорічного бюджету. В результаті кошторис силових відомств збільшили у двічі. Також додали коштів на Адміністрацію Президенту, Кабмін, Верховну Раду. Наприклад, на авіаперельоти  перших осіб виділили 200 мільйонів гривень. Це у 30 разів більше аніж на лікування онкохворих та постраждалих під час аварії на ЧАЕС. А лікування одного депутата обходиться у стільки, як витрати на здоров’я 5130 рядових українців. У мене є великі сумніві, що під час підготовки бюджету – 2012 влада відмовиться від цих благ і напише для себе «економний бюджет».

Враховуючи фактори кризи, виборів та єврочемпіонату, влада вже шукає додаткові джерела надходження до бюджету. Президент та уряд пропонують продати те, що не встигли продати у попередні 20 років. У переліку майже 700 об’єктів. Серед них усі видавництва та друкарні. Але цінність цих об’єктів не у друкарських потужностям, а в гектарах землі на яких вони розміщуються. А це величезні гроші.

Щодо землі, то завдання «максимум», до кінця року завершити «земельну реформу». Урядовий Закон «Про ринок землі» уже в парламенті. Більшість депутатів не проти аби земля стала товаром. Але її власником має бути той хто на ній працює, а не іноземці або ж олігархи. Інакше українці опиняться у ситуації, коли житимуть хоч і на батьківській, але  не на своїй землі.