Ще трохи такого "бєспрєдєла" і
люди будуть брати штурмом не лише
райвідділки міції. Як показав приклад
Врадїївки, народ з кулаками йде до тих
посадовців, які ближче до них. Тому,
скоріш за все, під “обстріл” народного
гніву потраплять районні та сільські
ради.
Принаймні до такого висновку прийшов
після зустрічей з виборцями проведеними
у селах Княчижі та Требухів Броварського
району Київщини. Якщо зустріч з мешканцями
Княжичів пройшла у дискусії, то розмова
с мешканцями Требухова мала продовження
з певними інтерпретаціями
Люди звинувачують у своїх бідах
усіх. Народний депута не виключення.
Люди, як і раніше, вважають, що народний
обранець має будувати дороги та латати
дахи. Якби я був у владі, то міг би, в
обмін за свої “правильні” голосування,
розраховувати, що, наприклад, в селі
Трубухів, будуть збудовані дитячий
садочок, поліклініка та стадіон. Але, в
такому випадку, мене б звинуватили у
зрадництві. Тому я був і залишаюся в
опозиції.
У Требухові ворогом народу, окрім
депутата, також вважають і обраного
громадою селишного голову. Претензії
класичні як для Київщини - дерибан
дорогої землі та нехтування інтересів
селян.
Під час зустрічі, опозиційно налаштовані
до сільського голови жителі, зверталися
до мене з проханням сказати: хто винен,
а хто правий. Однак, я не суддя і не
прокурор. Я не маю права, без суда і
слідства, призначати винного та ставати
на чиюсь сторону. Це я і озвучив під час
зустрічі.
Така відповідь селишній опозиції,
особлива села Требухів, не сподобалася.
Саме ці слова були розцінені як небажання
допомогти, що не відповідає дійсності.
І, чомусь, в цьому контексті мене
звинуватили у небажанні допомогти
багатодітній мамі отримати звання
“Мати-героїня”.
Відповідні закиди я розцінюю
неінакше як наклеп. Я дійсно попросив
надати документи, бо саме на їх підставі
має буде сформульовано депутатський
запит. Юридично правильно оформлений
документ — це гарантія позитивного
вирішення питання. Хіба це крамола чи
небажання допомогти?
На мою думку - це за вуха притягнені аргументи аби образ ворога був страшнішим...
Прихильники зміни влади у Требухові
навіть почали розповсюджувати чутки,
що я отримав землю від діючого сільського
голови. Змушений розчарувати! Жодного
квадратного метра землі мені ніхто не
виділяв і не дарував. Якщо хтось зможе
довести протилежне, то я подарую цій
людині цей земельний наділ.
Якщо селяни вважають, що обраний
ними голова села корупціонер і громада
хоче бачити іншого керівника, то
вони можуть провести референдум і
висловити такому голові свою недовіру.
У свою чергу я пообіцяв проконтролювати
аби нові вибори були проведені чесно
та прозоро. Це демократично і юридично
правильно.
З іншого боку, у протестних настроях
є й певний позитив. Люди вже не хочуть
терпіти корупціонерів у владі. Вони
гостро реагують на обмеження їхніх
прав. Навіть у селах з'являються люди,
котрі борються з владою. Тобто, на селі
створюється потужна опозиція до голови
села чи сільських депутатів. Це
дисциплінує владу. Опозиція, як та щука,
аби чиновник не дрімав.
P.S. Цю позицію моя прес-служба відправила для оприлюднення на сайт селища Требухів, який розкритикував мою зустріч із громадою. Хоча цей ресурс і називається незалежним, але моя думка так і не з'вилася на цьому сайті.