Конвенція Пан-Євро-Мед: переваги та перспективи для України

1 лютого 2018 року Україна приєдналась до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).

Застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед дозволяє українським експортерам розширити ринки збуту та досягти нового рівня торгівлі між країнами-учасницями Конвенції, на які припадає 60% національного експорту і 50% імпорту. Експерти оцінюють потенційні вигоди приєднання нашої країни у ефекті збільшення обсягів торгівлі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США).

Конвенція Пан-Євро-Мед – це єдиний правовий інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів у рамках угод про вільну торгівлю (УВТ), укладених між  Договірними сторонами. Вона налічує 25 сторін-учасниць, які включають 52 країни: країни ЄС, ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанію, Алжир, Боснію і Герцеговину, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Косово, Македонію, Марокко, Молдову, Палестину, Сербію, Сирію, Туніс, Туреччину, Україну, Фарерські острови та Чорногорію.

В рамках Конвенції діють система кумуляції і єдині правила визначення та походження товарів. Кумуляція означає, що товари/сировину/комплектуючі, які отримали статус походження в одній з країн Пан-Євро-Мед, можна використовувати у виробництві у будь-якій з інших країн-учасниць без втрати статусу преференційного походження, навіть коли ці товари не були піддані достатній обробці або переробці в останній країні. Двостороння кумуляція діє між двома Договірними сторонами. Наприклад, з риби, що має походження з ЄС, в Україні виробляють консерви походженням з України для експорту до ЄС. Діагональна кумуляція застосовується між трьома і більше країнами. Наприклад, апельсини із преференційним статусом імпортуються з Португалії до України, де з них вироблено фруктовий сік. Пізніше соки експортують до Польщі. Вони зберігають преференційний статус, ввозяться за нульовою ставкою мита і мають походження з України. Найбільшу вигоду виробники отримують за умови наявності трьох і більше партнерів угоди. Проте, існує важлива умова – кумуляція може застосовуватися лише між країнами, що працюють з однаковими правилами походження та мають підписані УВТ.

Приєднання України до Конвенції – це перший етап. Наступний крок – імплементація, яка передбачає внесення змін до протоколів про походження товарів в рамках чинних УВТ нашої країни зі сторонами Пан-Євро-Мед. На сьогодні укладено угоди з такими учасниками: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. На завершальній стадії переговорів знаходяться УВТ з Туреччиною й Ізраїлем. Проте, протоколи про походження товарів мають відмінності, характерні для кожного договору, і потребують заміни протоколами Конвенції. Виробники зможуть використовувати правила походження ПЕМ у торгівлі з цими країнами тільки після процедур щодо заміни протоколів. I роботу у цьому напрямі вже розпочато. Відповідальним органом за заміну протоколів є Мінекономрозвитку.  Наразі в рамках Конвенції ПЕМ Україна може співпрацювати лише з ЄС та ЄАВТ.

Під час реалізації угоди на практиці у бізнес спільноти виникає чимало запитань, які потребують прояснення. Харківський офіс Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) організував  щодо обговорення Пан-Євро-Мед за участю представників Харківської митниці та експертів компанії PwC Ukraine.

Співголова Митного комітету ЄБА, керівник митної практики PwC Ukraine, Денис Шендрик виклав у презентації правила застосування та переваги застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед. Експортери підняли ряд складних питань, з якими стикаються вже зараз. В яких випадках використовувати сертифікат EUR.1 або EURO-MED. Коли товари та сировина мають статус походження з певної країни. Який ступінь переробки дозволяє отримати цей статус. Коли Україна зможе застосовувати усі можливості Конвенції, в т.ч. діагональну кумуляцію.

Коментарі та тлумачення спірних кейсів надав заступник начальника Харківської митниці Валерій Остапчук. Так, статус походження з певної Договірної сторони мають товари, цілком вироблені в країні, або достатньо оброблені або перероблені, якщо використовується сировина з третіх країн. Список цілком вироблених в країні товарів містить 11 пунктів. Перелік технологічних дій та обробок, необхідних для надання матеріалам статусу походження, досить широкий і наведений у Додатку до Конвенції.

Документами, що підтверджують преференційне походження товарів, є сертифікат з перевезення  EUR.1, сертифікат EUR-MED  або декларація про походження. Для розуміння який із сертифікатів має видаватися, необхідно розглядати кожен випадок окремо (з якої країни походять, кумуляція з якими країнами застосовується). За загальним правилом, якщо кумуляція застосовується між країнами ЄС, ЄАВТ та Туреччиною – видається EUR.1, з іншими країнами учасницями Конвенції – EUR.MED, якщо інше не зазначено в окремих двосторонніх угодах.

Отже, чим більше УВТ буде укладено урядом України з країнами-учасницями Конвенції, тим більше переваг від її застосування зможуть отримати національні виробники. Наразі очікуємо заміни протоколів про походження товарів в рамках УВТ, вже укладених Україною з такими країнами, як Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія, на протоколи Пан-Євро-Мед та підписання нових УВТ з країнами-учасницями Конвенції. За прогнозами експертів потенційні вигоди від  застосування положень Конвенції отримають такі галузі: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.