Як минув 2018. Бачення бізнесу Південного регіону

Пройшов вже місяць 2019. Однак, варто згадати, яким був 2018 для бізнесу в Південному регіоні, щоб винести досвід та уроки і продовжувати рухатись вперед.

Все ж, розпочати хочеться з інфраструктури, оскільки на Півдні України зосереджено багато транспортних, логістичних, стівідорних, експедиторських компаній. Кілька слів про морську інфраструктуру. Незважаючи на серйозні обмеження роботи портових підприємств Азовського моря, в цілому, українські порти вже другий рік виходять на позитивну динаміку переробки вантажів. В цьому році п'ятірка найбільших портів за кількістю оброблених вантажів зазнала незначних змін. Перше місце традиційно займає порт Южний. Миколаївський порт потіснив з другого місця Одеський МП. Порт Чорноморськ лише трохи відстав від Одеського, залишившись на четвертому місці. На п'ятому місці виявився Маріупольський морський порт. А цього року сподіваємося на запуск поромної переправи між Орлівкою в Одеській області та Ісакчею в Румунії, будівництво якої почалося ще восени 2015 року.  

Автомобільна інфраструктура. Щодо автомобільних доріг, в 2018 план Одеської ОДА стосовно капремонту не був виконаний - замість 350 км відремонтували лише 190 км. Причиною зазначається недофінансування за програмою митного експерименту. На даний час Автодор розробив 70 проектів на 11 млрд гривень. Сподіваємося, їх вдасться реалізувати. Адже 2019 проголошено роком ремонту доріг місцевого значення. А за даними Держстату, Одеська область разом з Києвом стала регіоном-лідером за обсягами виконання будівельних робіт у 2018 році. В грошовому еквіваленті ці обсяги становили 15,3 млрд грн.  

Безумовно, говорячи про Південний регіон не можна не виокремити туризм, другий важливий напрямок регіону. Так, минулого року Куяльницький лиман отримав статус курорту державного значення. Розпочалися роботи із внесення Аккерманської фортеці до попереднього списку світової спадщини ЮНЕСКО. На Одещині було проведено 50 фестивалів, які принесли 11,6 млн грн в бюджет. Оновлено Програму розвитку туризму і курортів в Одеській області на 2017-2020 роки.  

Приємно здивувала Херсонщина, яка у 2018 розробила 55 туристичних маршрутів. А вже в 2019 аеропорт Херсону має намір нарощувати пасажиропотік за рахунок залучення до співпраці авіакомпаній-лоукостерів.  

Третій – агропромисловий комплекс як одна з провідних галузей економіки. Значний внесок у його розвиток роблять, зокрема Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Але, нажаль, світова тенденція до зміни клімату не може не позначитися і на цих областях.  

Так, у зв’язку із складними погодними умовами врожайність ранніх зернових та зернобобових культур у Миколаївській області у 2018 знизилась. І тільки завдяки пізнім зерновим культурам - кукурудзі та зерну, вдалось вийти на рівень 2017. В той же час, кліматичні умови другого півріччя сприяли отриманню непоганого врожаю соняшнику та ріпаку. 

Одеська ж область традиційно тримає лідерство по Україні зі збору зерна, а це близько 3,6 млн тон у 2018. Крім того, нещодавно на Одещині був складений повний кадастр виноградників. Відтепер є можливість надавати актуальну інформацію не тільки тим, хто вже займається виноградарством, а й тільки планує. Кадастр містить повні дані про місце та площу насаджень, статус земельних ділянок, особливості ґрунту та мікроклімату, а також сорт і яке саме вино з нього виробляється.  

Цифри свідчать про те, що АПК є провідною галуззю, яка працює на експорт. Зокрема, на Миколаївщині експорт продукції сільського господарства та продуктів її переробки за січень–жовтень 2018 року склав 1,1 млрд дол США (68%). Переважну частину структури експорту рослинницької продукції займають зернові культури, насіння і плоди олійних рослин, овочі, їстівні плоди та горіхи. Найбільша географія експорту припадає на Єгипет, Індонезію, Китай, Саудівську Аравію, Ісламську Республіку Іран, Туреччину, Іспанію, Португалію, Францію. 

Одещина ж збільшила експорт у країни ЄС, в Азію та Австралію. За 11 місяців 2018 обсяг експорту сягнув 1,6 млрд дол США. Спостерігається постійне зростання експорту: до Австралії збільшився у 9,3 рази, Болгарії та Філіппін – у 3,5 рази, до Польщі – у 1,6 рази.  

Та все ж існують чинники, які негативно впливають на ведення бізнесу в регіоні. Ні для кого не секрет, що серед ключових: корупція, нестабільність обмінного курсу, інфляція, повільні темпи реформ - особливо щодо оновлення інфраструктури. Крім того, нестабільна політична ситуація, політична та законодавча невизначеність. Відповідно, серед ключових проблем, з якими регіональний бізнес звертався до нас минулого року, були відмови у митному оформленні морського судна, призупинення реєстрації податкових накладних, завищення суми штрафу співробітниками ДФС, обмежений рух важковагового транспорту з/до виробничих потужностей. Крім того, отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, скарги щодо незаконної діяльності правоохоронних органів та необґрунтований митний контроль. 

Безумовно, відкритість та готовність влади до діалогу з бізнесом допомогла врегулювати деякі питання. В той же час, на жаль, деякі з них все ж є актуальними і цього року. До прикладу, покращення необхідні у сфері митного контролю та митно-тарифного регулювання, класифікація небезпечних відходів та отримання дозволів на поводження з відходами.  

Так, протягом 2018 були певні зрушення в митному оформленні. Але у січні 2019 бізнес зіштовхнувся із ситуацією зупинки оформлення вантажів. За інформацією компаній-членів, митники отримали нові критерії ризику щодо визначення середнього показника митної вартості в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР) та затримують вантаж з продукцією, де задекларована вартість нижча. У бізнесу склалось враження, що ми повертаємось до ручного режиму коригування митної вартості та індикативних цін на товари, як це свого часу практикувалось до внесення змін до Митного кодексу. Зі свого боку, керівництво ДФС пояснило дану ситуацію тим, що здійснюється удосконалення профілів ризику в системі АСАУР, з метою боротьби з контрабандою та сірим імпортом. 

В той же час, бізнес-спільнота виступає за системне та комплексне вирішення даного питання, а не ручне управління. Хочемо наголосити ще раз, що з контрабандою та сірим імпортом варто боротись, запроваджуючи тотальну фіскалізацію для відстеження ланцюга переміщення товару від кордону чи виробника до кінцевого споживача, а також систему обміну даними щодо транзиту NCTS.  

Важливим для бізнесу є постійний діалог з владою, на що бізнес очікує і цього року. А всі питання мають вирішуватись комплексно та стратегічно.  

Сподіваємося, до голосу бізнесу Південного регіону будуть прислухатись і в 2019! 

Катерина Морозова,

керівник Одеського офісу Європейської Бізнес Асоціації