Ми вже це бачили

В свіжому журналі Гроші: Митниця вимагає істотного підвищення митної вартості товарів, що завозяться імпортерами. Самі імпортери кажуть, що вимоги такі зазвичай є безпідставними.

Що казати, гучний салют перед початком реформи ДФС. Хлопці ретельно дбають про рейтинги чинного голови держави та про пришвидшення інфляції. І переказують вітання Doing Business.

«Починаючи з другої декади січня 2019 року співробітники митних органів почали безпідставно вимагати істотного підвищення заявленої нами митної вартості ввезених товарів» – це з публічної заяви ду-у-у-у-же великого імпортера споживчих товарів.
Імпортери, експедитори, митні брокери кілька тижнів вже волають про шалений тиск з боку митників, які вимагають переглядати у бік збільшення митної вартості товарів, що імпортуються. І дуже часто мова йде навіть про перегляд цін у прямих контрактах, не кажучи вже про угоди з іноземними оптовими постачальниками. Звісно, ми не віримо у заяви «не під диктофон» про те, що досить часто ці вимоги є спробами запросити того чи того українського імпортера до корупційного діалогу. Цього просто не може бути, так?

Проте самі імпортери, у тому числі виробничі компанії, що завозять комплектуючі та сировину, кажуть про різке зростання кількості випадків, коли на митниці від них вимагають необґрунтованого збільшення митної вартості порівняно з реальною ціною угоди. І, власне, з цієї причини – відповідного збільшення сум ПДВ та імпортного мита. Годі казати, що ця практика руйнує білий бізнес та робить привабливішими «сірий» та «чорний» імпорт.
А ще така практика створює свого роду гачки. Адже якщо значним чином збільшено проти реальної митну вартість по поточних імпортних контрактах, то можна притягнути імпортера до відповідальності за применшення митної вартості по контрактах попередніх.

Знов-таки, «не під диктофон», старожили ринку згадують незлим тихим словом новоспеченого монегаска (резидента Монако) – пана Хорошковського, який у 2007–2008 роки очолював ДМС та уславився кампанією з… адміністративного тиску щодо завищення митної вартості та зміни кодів товарної номенклатури по імпортних контрактах. Ця практика вже на системному рівні було подовжено у 2010–2013 роки, проте пізніше на щось подібне скаржились значно менше. І ось – «повторення пройденого».

Зайве казати, що необґрунтовані вимоги є ознакою збільшення корупційних ризиків. Але імпортери, митні брокери та експедитори все одно скаржаться, скоріше пошепки, ніж уголос. Тому що вони не хочуть втратити бізнес, який трохи більше ніж цілком залежить від настроїв панів з митниці. Публічно про цю ганебну практику кажуть гучно хіба що надвеликі компанії, що мають впливових акціонерів. І те, що навіть такі фігури волають про зловживання, свідчить про те, що ситуація дійшла краю – це ж як було потрібно їх чавити, щоб вони лишили осторонь спроби домовитись і вийшли у публічний простір.

P. S. Тиск щодо штучного завищення митної вартості – це, до того, ще й подальше пришвидшення зростання споживчих цін та нищення робочих місць. А як ви думали