Реве та стогне бізнес

19 ноября 2018, 13:40
главный редактор журнала "Деньги"
0
1323
Реве та стогне бізнес

В свіжому журналі Гроші: У нас веселі новини про податки, проте можуть бути ще веселіші. Але це не все: маємо і добрі новини – про бензин, банки та процедуру банкрутства

Нагадаю про загальновідоме: для власної справи потрібні відсутність «інвесторів у погонах» (різні силовики, що відшматовують частку прибутку), наявність зовнішнього фінансування (банківські кредити, фондовий ринок – якщо пощастить) та присутність активних покупців або клієнтів.

Про останнє – український бізнес, ніби, вже навчився знаходити покупців на те, що він продає. Але конче потрібно виходити на зовнішній ринок, тому що там на порядки більше грошей та можливостей розвитку. Ось один з моїх знайомих ділився враженнями від участі у виставці медичного обладнання та матеріалів. Знаєте, що його вразило найбільше? Те, як інші країни фінансують наявність національних стендів на таких міжнародних виставках та участь невеликих та середніх компаній у них. Але не Україна. Наші пробиваються крізь асфальт самотужки.

Цього року мені особисто довелось кілька разів брати участь у якості гостя у промислових виставках в Західній Європі – бачив те ж саме. І теж не бачив національного стенду України. Наприклад, якщо великому та відомому заводу з Дніпрянщини власний стенд – певні витрати, але не те щоб помітні, то для невеликого машинобудівного стартапу – піврічний маркетинговий бюджет. Але без цього – нікуди. 

Чи робить щось уряд заради просування приватного середнього чи малого бізнесу на закордонні ринки? Українські диппредставництва? Дідька лисого. Три роки стукаються мої знайомі до урядових структур з маленьким проханням – щоб на їх стенд на щорічній галузевій мегавиставці у столиці однієї з країн ЄС завітав бодай третій секретар амбасади України. Як у рельсу – анічичирк. Реально, навіщо щось робити, адже зарплатня у євро все одно капає?

Про гроші на бізнес: банки майже його не кредитують – маю на увазі, малий та середній. Тому що немає нормальних позичальників? Ні, тому що кошти з ринку пилосмокче Мінфін. 19% річних по ОВДП – хто зможе конкурувати з державою-позичальником? Відповідь – майже ніхто. На додаток до шалених кредитних відсотків – швидко зростають вимоги комплаєнсу, тобто вимоги до прозорості бізнесу позичальника.

Але прозорість для невеликого підприємства дорівнює беззахисності перед «інвесторами у погонах». Стаєш прозорим – втрачаєш можливість захистити активи від корумпованих силовиків. Все просто. У Києві з цим погано. У провінції – безнадійно. Тому що в провінції як були, так і залишились традиції кумівства – коли місцевий прокурор, податківець та керівник поліційної структури є членами одного кооперативу з доїння місцевого бізнесу. Забув, ще місцеві судді, куди ж без них. 

І от на тлі такого чудового бізнес-клімату (що там каже про нас Doing Business?) маємо феєричну ініціативу уряду – поза межами чинного законодавства, поза межами економічної логіки значно посилити податковий тиск. Звісно, підприємці – незначна частина виборців. Звісно, ними важко маніпулювати. Проте саме вони – ті самі люди, які профінансували з власних кишень відновлення українсьої держави у 2014-2015 роках. Вони навряд чи очікували на палку вдячність, тому що знають правила гри. Та вони зреагують на подальший тиск зрозумілим чином. Скільки там потрібно вкласти в економіку Польщі або Молдови, Кіпру чи Чехії, Естонії або Румунії, щоб стати там податковим резидентом? І як там казав фундатор держави Сінгапур? «Якщо погано керувати країною, розумні люди поїдуть», так?
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: кредиты,налоги,фондовый рынок,бизнес
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.