Власник сторінки
главный редактор журналов Деньги и Корреспондент
В журналі Гроші - У нас ніби проростає чергова податкова реформа. Ну, як реформа: є шанс змінити «радість податківця» (податок на прибуток) податком на виведений капітал
А ще Україна стрімко рухається у бік впровадження норм BEPS – це коли усі податкові органи обмінюються з колегами податковою, митною та банківською інформацією. Тож спочатку замітки на полях з конференції по BEPS від відомого податкового консультанта і частого колумніста «Грошей» Олександри Томашевської: «Имплементация нового ряда стандартов BEPS поможет увеличить поступления налогов в бюджет на сотни миллиардов. Боже, помоги нам их заработать». Краще про свіжий тренд неможливо сказати.
Справа полягає не тільки в тому, що відсоток ВВП, який в Україні перерозподіляється через податки, збори та інші вилучення на користь бюджету, є неприпустимо високим, як для країни з ВВП на душу населення значно нижче 3 тисяч доларів. Є ще два виклики.
По-перше, маємо знижувати корупційні ризики від застосування того чи іншого податку. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал значно зменшує ці корупційні ризики.
По-друге, маємо проводити розумну, або smart-детінізацію. Що маю на увазі? Не смикати тигра за вуса – тобто не намагатись брати з тих, хто не може платити, не брати тоді, коли неможливо та недоречно стягувати податок. «Неможливо та недоречно» – це коли витрати на справляння податку співставні з надходженнями по ньому. Та/або коли запровадження нового податку призводить до падіння економіки чи певного його сектора настільки, що це стає причиною скорочення надходжень до бюджету загалом.
Проте уряд чомусь дуууже обережно ставиться до запровадження оподаткування певних секторів економіки, які заборонами увігнані у тінь. Наприклад, той самий ігорний бізнес та видобуток бурштину. Україна брала зобов’язання щодо їх легалізації. Але досі ні. Хоча легалізація ігорного бізнесу призвела би до його декриміналізації, тобто скороченню злочинності, що з ним пов’язана.
Щодо бурштину – наслідком легалізації буде і декриміналізація, і запровадження екологічно спрямованих технологій видобутку замість тотального утворення «місячних ландшафтів» на Волині. Про податки – то зрозуміло. Зараз не сплачують ані за використання надр, ані корпоративних, ані на зарплатню старателів.
Хочете кейс про те, як запровадження нового податку призводить до падіння доходів бюджету та тінізації? Будь ласка: у 2015 році було запроваджено справляння прибуткового податку з громадян у випадку виграшів у державних лотереях (недержавних в Україні не існує, до речі). До чого це призвело? Дуже просто: наприклад, виграш у 10 гривень, але на руки дають 8, тож роздратований дрібний гравець йде до нелегальної лотереї або грального салону, де оподаткування немає зовсім. У рази впали обсяги податків, які сплачували оператори державних лотерей. Податкова ганяється за дрібними гравцями та їх копійками.
Тобто запроваджено податок, який: а) край дорого збирати; б) переганяє ринок у тінь. Що робити? Скасовувати податок хоча б з дрібних виграшів, встановлювати захищені IT-системи для контролю обігу у лотерейних операторів, як це роблять у ЄС та США.
Але це, мабуть, не дуже цікаво. Цікавіше, що під ковдрою готувати реінкарнацію ідеї про справляння податків з закордонних посилок вартістю понад 22 євро (зараз – понад 150 євро). Щоб що? Щоб служби експрес-доставки спочатку перетворились на філії митниць, а потім вмерли від падіння легального потоку посилок?
У підсумку: зараз протискають ідею «фіскалізації» бізнесу – як плату за запровадження податку на виведений капітал. Але чи встигатиме економіка заробляти на нові бюджетні забаганки? Чи вона ємігрує?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.