Власник сторінки
главный редактор журналов Деньги и Корреспондент
Агробізнес збирає врожай та експортує. НБУ копняками жене банки в бік клієнтів. Чиновники МВФ пакують валізи – їхати до Києва. Депутати готові відмовитися від податку на прибуток - в журналі Гроші.
І найцікавіше: у таборі силовиків/податківців розгорівся неабиякий
скандал. Це добре. Тому що саме такий вигляд має справжня політична конкуренція
в цій демократичній країні. З 27-річчям, Вітчизно!
За два дні до найгучнішого державного свята розгорівся неабиякий скандал: в. о. глави ДФС Мирослав Продан підкреслено публічно усунув з посади начальника Одеської митниці Олександра Власова. Причина – потрібно провести службове розслідування зникнення (читай – крадіжки) 37 контейнерів із тканиною та іншим крамом.
«...я маю всі підстави стверджувати про причетність до цього злочину співробітників Генеральної прокуратури України. Я звертаюся з заявою до НАБУ про проведення неупередженого розслідування», – заявив пан Продан на прес-брифінгу 22 серпня.
Напередодні, 21 серпня, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що нібито співробітники ДФС і податкової міліції під процесуальним керівництвом прокурорів ГПУ виявили 100 тис. тон тканин на суму 150 млн. доларів, і все це нібито під час розслідування крадіжки тих самих 37 контейнерів з Одеської митниці. Два високі чиновники обмінюються взаємними звинуваченнями, генпрокурор обіцяє «процесуальні дії». Експерти крутять пальцем біля скроні через невідповідність цифр у тоннах/доларах/контейнерах. І це чудово.
Тому що саме такий вигляд має політична конкуренція, що різко загострюється якраз напередодні старту виборчого процесу. Політики показують виборцям брудну білизну одне одного, що прекрасно в будь-якому разі. Колеги-журналісти не вбачають у цьому всьому паралелей між Україною та колискою демократії – США, а даремно. Адже ми рухаємося саме в тому напрямі. Історія з Манафортом – яскравий приклад того, що правильному правоохоронцю по фігу, хто там у його підопічного був у клієнтах/компаньйонах. «Кинуть до буцегарні – а ти не кради!» – жорсткий, втім до біса правильний принцип, а також вакцина від корупції й нишпорення по наших кишенях.
Далі буде веселіше й більше – в Україні. Що чудово, оскільки дає хоча б примарні шанси дочекатися в нашій країні добровільних відставок політиків, які схибили, та ув’язнення злодійкуватих чиновників.
А найбільше я вітаю перші сигнали з приводу продовження податкової реформи. Знаєте, чому? Я не вірю в швидку перемогу правильних інститутів у нашій країні – занадто мало часу з моменту отримання незалежності, надто багато крадіїв інкорпоровано при владі, дуже скромний наш досвід будівництва комфортної і незлостивої держави. Тож із деяким рівнем корупції муситимемо миритися довго – хочемо ми того чи ні.
Так от миритися бажано в умовах, де вкладати всередині країни вигідніше, ніж вивозити за її межі. І це було багаторічною проблемою: нахом’ячене за допомогою корупції прагнули не легалізувати всередині країни, а вивезти за кордон. Бо за кордоном «акціонерам у штатському» складніше дістати активи щасливого корупціонера.
А були б тут, на місці, умови для інвестування вкраденого, то й тиску на курс гривні було б менше, та й ВВП зростав би бадьоріше. Зле тхнуть інвестиції з «сірих» грошей. Певна річ, не мускус із пачулями. Але хай розкажуть це мені ті, чиї предки заробили початковий капітал на корсарстві, торгівлі «чорним деревом» та полюванні на китів. Я послухаю.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.