Ніякі «країні заходи» не можуть виправдати жодної «благородної мети»
Зі сторони опозиція нагадує таку собі резервацію. Влада поставила огорожу за яку не можна виходити. Крок вліво або вправо і, в кращому випадку, повістка на допит, в гіршому, кайданки і нари в камері на трьох з радіоточкою і без телевізора.
Першим кроком до створення такої резервації стала реанімація Конституції 1996 року, яка не передбачала існування такого явища як опозиція. Потім «адаптація» до «нових реалій» Регламенту, де опозицію стали називати огидним словом «меншість». За таких умов Закон «Про опозицію» виявився непотрібним. Навіщо узаконювати те, чого немає. Принаймні таку логіку можна почути з іншого політичного табору.
Втім, така логіка дуже нагадує дитячу. Якщо закрити очі – це не означає, що чогось або когось не існує. Тому, навіть загнана у резервацію, опозиція продовжує існувати. І не важливо як вона називається і навіть не важливо чи існує Закон «Про опозицію».
Чим далі влада буде йти таким шляхом, тим важче їй буде зупинитися. З іншого боку, якби це цинічно не прозвучало, але поведінка влади лише на користь опозиції. Своїми примітивними і тупими діями вона якраз і визнає існування опозиції. Визнає так гучно, що це чути далеко на Заході.
Порушені кримінальні справи там розцінюють не інакше як політичну розправу. Саме так почали висловлюватись західні політики. Без дипломатичних реверансів вони, прямим текстом, говорять про переслідування та банальне зведення рахунків. Заходу не потрібен під боком ще один авторитарний режим де опозиції будуть затикати рота та кидати за грати, так як це відбувається в Білорусі. Якби у Європі домінувала інша думка, то консервативна Чехія не надала б політичний притулок українському екс-міністру, навіть якби він був святіший за Папу Римського.
Навіть перебуваючи в резервації опозиція буде нагадувати про своє існування: на мітингах, майданах, в парламенті…. Єдине, я проти радикальних дій. Ніякі «країні заходи» не можуть виправдати жодної «благородної мети». Це та небезпечна іскра від якої може загорітися полум’я. І не важливо, хто перший цю іскру запалить.
Інколи, варто потерпіти, щоб потім отримати законну перемогу. Така можливість буде на найближчих виборах. Чим більше влада «закручуватиме гайки», тим більшу дулю українці триматимуть у власній кишені. І рано чи пізно вони її покажуть. Хоча краще аби її намалювали у бюлетені…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.