Народ просить піти

Із 450 депутатів виборці в обличчя знають чоловік 50, а прізвища зможуть згадати і того менше.

Виборці обирають людину, яка б захищала у владних коридорах їхні інтереси. Натомість такий обранець десь губиться у цих коридорах.

Невтішна статистика парламенту: деякі депутати не подали жодного законопроекту, а дехто взагалі не з’являється на засідання і, напевно, забув як відкриваються двері у зал під куполом.

Також в парламенті вже стало традицією бігати із фракції у фракцію. Не минає і дня аби хтось не поповнював ряди провладної більшості. Раніше йшли косяками, тобто групами, тепер добігають ті хто не встиг раніше.

Під час дії Конституції 2005 року переходів значно поменшало. Але масового характеру вони набули після того коли Конституційний суд реанімував Основний закон 1996 року.

Раніше бігали до тих хто більше дасть, тепер бігають, в основному, для того аби бути поближче до владного корита. В політичному лексиконі з’явилося нове слово «тушки». Але перебіжчики мені більше нагадують «метеликів», які летять туди де тепліше, потім обпалюють крила і падають. Як показує практика зрадники  залишаються зрадниками як для одним так і для інших і тому через них переступають. Із них лише одиниці зможуть залишитися у політиці – решта опиняться на смітнику історії.

В Конституції УРСР 1978 року була гарна норма (ст..96) про відкликання народного депутата виборцями. Нині це передбачено лише для депутатів місцевих рад. В Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» виписано порядок та підстави відкликання  депутата місцевої ради, який не виправдав довіри виборців. Запровадження такої процедури на всеукраїнському рівні це ніщо інше як відновлення принципу справедливості.

Крім того стаття 5 Конституції України передбачає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Логічно дати право народу скористатися цією владою не лише під час виборів, а й між виборами. Не виправдав сподівання, не реалізував жодної обіцянки, не навписав жодного закону, не ходиш на роботу -  геть із парламентського пляжу…

Це ж само стосується і партійного списку. Якщо депутат, який пройшов до парламенту в складі однієї політичної команди, раптом  «полюбив» іншу, то народ повинен мати право «розлучити» такого депутата із владою. А то виходить, ті хто прийшов до Ради у хвості партійного локомотива раптом, на кінцевій зупинці, пересідає на інший потяг. Чому ж не відпустити «великий корабель»  у самостійне плавання?!!

Ні для кого не секрет, що деякі кораблі стали настільки великими, що навіть забули дорогу у власні округи, які за ними закріплені. Вони курсують хіба що у  «бермудському трикутнику»: парламент – уряд – адміністрація Президента. Введення норми про відкликання – це гарний орієнтир  для тих, хто планує змінити курс.

Своїм законопроектом пропоную внести зміни до двох статей Конституції - 78 та 81.

Зокрема, статтю 78 пропоную розширити таким формулюванням:

Депутат, який не виправдав довіри виборців, може бути відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку у разі:

1)    систематичного невиконання депутатських обов’язків без поважних причин;

2)    виходу з політичної партії або виборчого блоку політичних партій, від якого депутат був обраний;

3)    невходження або виходу зі складу депутатської фракції Верховної Ради України, сформованої політичною партією або виборчим блоком політичних партій, від якого депутат був обраний.

Зміни до 81 статі дуже лаконічні. Тут перелік підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата України - особиста заява, обвинувачувальний вирок, визнання судом недієздатним або  безвісно  відсутнім, зміна громадянства та  смерть. Я пропоную дописати ще одну підставу - «відкликання виборцями».

Можливо, у когось виникне питання що це не демократично і нецивілізовано чи можливо навіть такий Закон суперечить якимось канонам чи забобонам. Можливо я б навіть погодився з усіма цими зауваженнями. Але якщо запитати людей чи хотіли б вони мати право відправляти у відставку депутата-ледаря, який байдикує десь в закордонному виборчому окрузі, вони однозначно сказали б так.