Директора "Укрпошти" звільнили... від покарання

Монополіcт передумав звільняти 7 тисяч працівників

У пресі було багато публікацій про некомпетентність керівництва «Укрпошти», про сумнівні тендерні закупівлі і про звільнення понад 7-ми тисяч працівників на підставі наказу №230 «Про оптимізацію чисельності штату» від 28.03.2013 року.

З листом про неподобства в «Укрпошті» листоноші зверталися і до мене. Я написав близько десяти депутатських запитів. Нещодавно отримав відповідь від Міністерства інфраструктури України.

По формі відповідь заслуговує на похвалу. Адже вона налічує 11 сторінок. Зазвичай, урядовці відписуються однією, максимум двома сторінками. Щодо змісту, то підстав для оптимізму не так і багато.

Головна перемога, яку вдалося досягти спільно із журналістами та самими працівниками «Укрпошти»– наказ №230 про «оптимізацію штату» скасовано.

У відповіді Мінінфраструктури окремо наголошується, що «вивільнення працівників виробничого персоналу, зокрема, листонош, операторів поштового зв’язку, сортувальників поштових відправлень та виробів друку не передбачалося жодним наказом».

Також у листі-відповіді спростовується інформація, зазначена у скарзі листонош про роздутий штат керівників. Рядові співробітники говорили, а журналісти писали про півтисячі чоловік центрального апарату, що на 300 людей більше аніж було 5 років тому.

Мінінфраструктури повідоми що на 2012 рік чисельність працівників Генеральної дирекції складає 350 осіб. Водночас, жодного слова не сказано, яка чисельність нині.

Аби у мене, як депутата, не виникало сумнівів кому вірити, а кому ні, у листі ґрунтовно розписано, що «Укрпошта» детально вивчає усі скарги і зазначено, що «у розрахунку на одну тисячу наданих обсягів послуг у 2012 році приходиться лише 0,0002 обгрунтованих звернень».

Іншими словами, із 4037 скарг лише по 248 скаргам встановлено факти «неякісного надання послуг». Іншими словами, скарг так мало, що вони не можуть навіть хвилю підняти у склянці води і я, очевидно, не повинен на них реагувати.  

Але, мова йшла не про скарги на послуги, а про кабальні умови праці працівників та некомпетентне і корумповане керівництво державного монополіста. Це дві великі різниці…

Питання призначення Гендиректором «Укрпошти» Плотнікової О.М., як джерела дестабілізації, у відповіді згадано дуже лаконічно. Мовляв, «призначення … здійснювалося з дотриманням вимог законодавства за рішенням віце-прем’єр-міністра України Колесникова Б.В…». Тобто, ніякого конкурсу не проводилося, а було рішення одного високопосадовця. Директора взяли і призначили. Нікого не хвилювало, що уявлення Оксани Плотнікової про пошту обмежувалося хіба що власною поштовою скринькою. До призначення Оксана Плотнікова працювала в «Укртрансгазі».

У документі жодного слова не сказано, що Оксана Плотнікова уже звільнена з посади Гендиректора «Укрпошти» у зв’язку з її переходом до Державної адміністрації залізничного транспорту. Її місце зайняв Костянтин Кривенко. Про цю ротацію було відомо за півтори місяці до отримання мною відповіді на мій депутатський запит. Але, чомусь, Міністерство вирішило промовчати про цю сумну подію.

Чому сумну? Відповідь проста. Дуже часто людину звільняють з переходом «на іншу роботу» аби проти неї не порушувати кримінальну справу. А Оксана Плотнікова накерувала на кілька таких справ. Це і непрозорі тендери, і закупівля необґрунтовано дорогих комп’ютерів та велосипедів у певних фірм, і оплата закордонних консультантів при наявності двох вітчизняних інститутів. Щодо останнього, то у листі-відповіді про їх існування, що коштувало «Укрпошті» щороку 13 мільйонів гривень, не згадується. Навіщо, тиснути на хворий мозоль? А раптом вдасться замовчати питання?!!

У попередній статті на цю тему я підрахував, що «непрозорі тендери та дивні контракти коштували «Укрпошті» майже 800 мільйонів гривень». Для порівняння, на звільненні  7253 працівників планували зекономиться щонайменше 5,8 млн в рік.

У відповіді Мінінфраструктури зазначено і, навіть, виділено курсивом, що «закупівля комп’ютерної техніки за завищеними цінами не відповідає дійсності» тому, що проводилося відповідно до вимог Закону. Але не сказано, чому був один учасник? І чому ціни виявилися вище найвищих. Які існують на ринку?.

Також обґрунтовується «запровадження якісного обліку та здійснення ефективного контролю» придбання GPS-модулів.  Ці навігатори ніби-то «дозволяють підвищити безпеку персоналу та вантажів». Але, знову ж таки, жодного слова не сказано про застарілий на 90% парк автомобілів, що ніяк не сприяє «безпеці персоналу та вантажів». Цим автомобіляв лише б до вечора дожити і день протягнути… Саме на цьому і нарікали у своїх скаргах та заявах працівники пошти, що краще б нові авто придбали….

 Чиновники Мінінфраструктури також частково згадали про непрофільні послуги. Я у своїх публікаціях та депутатських зверненнях говорив, що працівникам «Укрпошти» нав’язують виконання невластивих функцій. Наприклад, продаж товарів. Листоноші давно вже стали магазином на велосипеді. Вони не продають хіба що трактори та комбайни.

Про непрофільну діяльність автори відповіді на моє депутатське звернення промовчали. Лише проінформовано мене про «розширення спектру послуг», що «позитивно впливає на розмір заробітної плати працівників підприємств». Тобто, не продав партію туалетного паперу чи контейнер прального порошку – про премію можеш забути. Саме так і розшифровується бравурна відповідь міністерських клєрків…

У відповіді Мінінфраструктури розхвалило лише одну «корисну» послугу – споживчі кредити. Чиновники навіть в офіційних документах рекламують комерційний «Дельта Банк». Я не проти «корисних» послуг. Але самі листоноші кажуть про нереально дорогі кредити цього комерційного банку. І у всіх виникло логічне питання на яке Мінінфраструктури так і не надало відповіді – чому «Укрпошта» так само не нав’язує клієнтам послуги державних «Ощадбанку», «УкрЕксімбанку» чи «УкрГазБанку»?

У мене склалося враження, що чиновники Міністерства інфраструктури навмисно на чорне кажуть біле. Отриманий лист не відповідає на поставлені питання. Деякі факти приховуються. Статистичні дані наводяться за 2012 рік. Відверті недоліки та корупційні діяння подаються як заслуга. У підсумку -  лист отримана відповідь від Мінінфраструктури підтверджує, що не все так прекрасно у поштовому королівстві.