Не дифірамби
Цьогорічні вибори до парламенту мають
увійти в історію України як спроба чоловіків поділитися владою з жінками.
Поділитися лише на словах. Єдиний спосіб, який може усунути дискримінацію жінок
в органах влади, зокрема в парламенті, має назву Закон про гендерне квотування.
За двадцять років незалежності українки так і не домоглися його прийняття. Чоловіки
кажуть, мовляв, він нам не потрібний. Але чоловіки вже договорилися до таких
образливих речей на адресу жінки, що навіть пересічній українці стає зрозуміло
– Вона ніхто у цьому суспільстві.
Зробіть свій
висновок з таких висловлювань:
Леонід Кучма: «Порядні жінки сидять вдома, а повії по
закордонах роз’їжджають». [За даний вислів колишній президент України навіть не
вибачився перед тисячами жінок, які в пошуках кращої долі вирушили на заробітки до Європи. Створивши
умови, в яких жінка жила в полоні суцільних стереотипів, відчувала матеріальну
скруту, була приречена на важку працю – та ще й в нагороду отримала «комплімент»
на очах міжнародної спільноти - повія!!]
Віктор Янукович :
«Якщо вона жінка – то має йти на
кухню і там показувати свої примхи». Утім, виступаючи у Давосі, він
«виправився» :
згадав про надходження весни, коли «у містах українських почнуть роздягатися
жінки. Побачити цю красу – це чудово». [На днях кілька закордонних видань вперше
визнали, що найкрасивіші жінки проживають у Києві. Їх дивує те, що дівчата
чудово орієнтуються в питаннях літератури та філософії, адже закордонна преса звикла
сприймати українок через призму діяльності Femen, яким і
роздягатися не потрібно з приходом весни. Ще одна дискредитація образу українки
в очах світу.]
Микола
Азаров: «Не жіноча це справа – проводити
реформи в Україні». Ах про ваші
реформи так багато хочеться сказати! Від чоловічих реформ вже хочеться плакати.
Де захист материнства? Нова пенсійна реформа не враховує роки декретної
відпустки навіть до трудового стажу! Народжувати і виховувати дітей – це не
робота? Народивши двоє дітей жінка
втрачає 6 років трудового стажу, а коли вона планує народити ще? І це при тому,
що на сьогодні в українській сім’ї за статистикою народжується одна дитина.
Голова Верховної Ради України
Володимир Литвин без сумніву перевершив
самого себе «чоловік
– це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама. [Читати наукову літературу потрібно – це всього лише
невірний переклад Біблії!]. Далі: "Цю проблему (впровадження гендерних квот) не
вирішити законодавством. Він
висловив сумнів у тому, що суспільство буде виконувати відповідне законодавство
в разі його прийняття.» – Ось
де зарита собака!! Якщо закон ми приймемо, то виконувати не будемо – не
приховують чоловіки. І ніхто не сумнівається, адже Закон про рівні можливості
жінок та чоловіків, підписаний Віктором Ющенко, також ніхто не виконує, через
відсутність економічних санкцій за його порушення.
В інших країнах, де демократія не
демагогія цінностей, такі закони
ефективно працюють: приміром в Норвегії у 2007 році майже чверть усіх норвезьких
компаній не виконали норму закону, який вимагає, щоб у керівництві кожної фірми було 40 % жінок. Тому 31 грудня
було ліквідовано ряд солідних підприємств. Так держава продемонструвала, що
закони створюються для покращення життя, а не для паперів. Зараз у керівництві
норвезьких компаній близько 37 % жінок, причому ця цифра значно зросла
порівняно, наприклад, з 2001 роком, коли у керівництві компаній було тільки 6%
жінок. І ще одне «економічне диво» – в країнах, де відсоток жінок в органах
влади дорівнює – 40 – 50% «чомусь»
ідеальний соціальний захист материнства,
літніх людей, знижується домашнє насильство, немає такої кількості сиріт і
нікому битися в парламенті!
Інші лідери, що подають надію для жінок, як
на мене, нічим не відрізняються від своїх попередників :
Арсеній Яценюк: «справа
не тільки у квотуванні. Квотування - це імперативна норма, в які повинно
зазначатись, що «жінок не менше, ніж». Та справа не стільки в тому, скільки
буде передбачено відсотків, а які можливості надані.» Цим лідер
підкреслює, що навіть якщо у його партії буде 50 % жінок, їхні можливості від
того не побільшають. На мою думку, це залежить від самих жінок, які можуть
продовжувати демагогію у жіночому питанні або дійсно ініціювати непопулярні
закони, які буде дуже важко провести через український парламент – навіть той
самий Закон про гендерне квотування.
І нарешті Володимир Кличко – «у нього стискається
серце, коли він баче як на рингу б’ються жінки»… а не стискається серце коли чоловіки б’ють жінок? Адже за рівнем домашнього насильства Україна
на перших місцях в Європі. Чому б депутату - боксеру не можна було дати
відповідь по –чоловічому депутату – Ландику?....
Далі, цитую : «в обласних організаціях статистика теж на
користь «слабкої статі». «Слабка стать» – це хто? Жінки? Неприпустимий штамп для особи, яка відстоює принцип гендерної
рівності. Ще У 1990 році Рада Європи
прийняла рекомендацію про усунення сексизму в мові, в якій (рекомендації)
визнав існування взаємозв’язку між мовою і соціальними настановами. В США подібний
закон діє з 1970 р. і на сьогодні нікому в голову не прийде сказати на жінку в
парламенті сongressman, тому що вона congresswoman!
І
на останок візьму вислів головного
міліціонера країни Анатолія Могильова, який не посоромився висловитися ганебно на адресу жінки
–політика Олександри Кужель : «ми вам дамо землю в
степовому Криму і вирощуйте там корів»; «Я
розумію, у вашому віці у жінок певні є проблеми з психоемоційним станом».
Чесно кажучи, ми - жінки, не вміємо бити нижче пояса, натякаючи чоловікам
на їхній психоемоційний стан після 50 років, це не в наших правилах. Але
Могильов недаремно сказав про корів. Справа в тому, що в Державному
класифікаторі професій України близько
7 тисяч назв професій, посад, занять подано у формі чоловічого роду. І тільки 38 назв професій – у формі
жіночого
роду, що не мають високого
соціального статусу: буфетниця,
ворожка, покоївка, прибиральниця, квіткарка, швачка та
ін. І
є тільки два звання, яке «помічає» жінок, – це «Мати-героїня»
та «Почесна доярка». Ось ким нам
призначено бути! Годі! 8 Березня – це не лише день, коли вся країна відпочиває,
а жінки мерзнуть на базарі продаючи квіти. Це день, в який жінки розпочали
гідну боротьбу за свої права, сказавши так:
«Якщо жінка має
право зійти на ешафот, то вона має право піднятися і на трибуну!» Дякуємо, що
ешафот відмінили, змінивши милість на Качанівську колонію.
Висновок: Як
бачите шановні жінки, роботи у нас багато. Наша сила лише в солідарності
та об’єднанні. Досить
чекати, що прийде черговий містер Хороший і щось зробить для нас. Прийшла пора
самими стати хорошими, ми можемо опікуватися країною не гірше чоловіків, це
лише справа часу. Ми повинні підняти країну з колін, захистити материнство,
жінок, що потерпають від насилля, нереалізованості, відмерлих стереотипів та
цінностей, що вводять в оману. Ми маємо врятувати чоловіків, що від своїх
реформ вимирають, як динозаври! Більше не маємо права ігнорувати свої інтереси
та права. Прийшов нас час: єднаймося!
Жінко!
Ти, що сказала чоловікові:
«Я ж така вільна, як і ти,
І я хочу жити,
Хочу бути громадянкою!..»
Ти, що оголосила війну
Рогачам, горшкам і праникам,
Що кинула в світи
Гасло бунту,
Що сказала:
«Жінка може бути професором,
Жінка може бути політиком,
Жінка може бути генієм!»
Не можу писати про тебе інакше,
Бо ти бунт…
А в нім – радість.
…Я становлюсь навколішки перед
Твоїм непереможним рухом
І кажу за тобою:
«Жінка також вільна, як і я,
І вона хоче жити,
Хоче бути громадянкою.
Жінка може бути професором.
Поетом,
Політиком,
Жінка може бути
Генієм!
Слава жінці!»
Володимир Сосюра
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.