Мама, люблю урода

... "де щослово, то бля, а кохана – то хвойда, де любов не рятує і смерть - не вигойна, де to be - не тобі і йому не to be..." - поезія українських жінок вразила світ відвертістю та еротичністю

        Яка вона  сучасна українська жінка? Що болить та що хвилює її найперше? Сім’я  - діти – дім – робота. Поспішний ранковий п’ятихвилинний секс. Проблеми свої, проблеми дітей, проблеми чоловіка або чоловік як проблема. Гірше, коли поруч всього ще й батьки спостерігають твоє «щастя».  Ще гірше, коли ти не належиш собі, а серцем і тілом з чужим чоловіком, що  серед всього  барахла, в яке загнало тебе життя, стає світлом. Але це світло рано чи пізно спалить тебе, як одного дурного метелика, що жив у вогкім льосі та мріяв про сонце. І хоча ти знаєш це, продовжуєш летіти..

       Чи потрібна сьогодні сім’я обом – чоловіку та жінці? Сім’ї, де живуть з відчуттям провини або обов’язку стали занадто типовими в Україні. Колишні закохані, після одруження чомусь швидко впадають в цілковиту байдужість або й ненависть один до одного. Живуть заради дітей, грошей чи для виду інших. Живуть???

       “Материнство, сім’я – це все такі гарні слова, але всі вони мають міфологічне значення, а реально – то сім’я є формою неволі, обмеження. А кого задовольняє неволя? Чому чорних рабів не задовольняло рабство? А кріпаків не задовольняла кріпаччина? Так само й це. Не може людина задовольнятися умовами несвободи”, – казала Соломія Павличко. І вона була права, бо сучасні дослідження про інститут сім’ї засвідчують, що жінки частіше ніж чоловіки невдоволені шлюбом та вважають його проблемним.    Одружені жінки навіть живуть менше чим неодружені. А чоловіки навпаки: шлюб продовжує їм тривалість життя.

      Традиційні сімейні цінності, які так пропагуються на кожному кроці, демонструють крах, цілковиту неспроможність врятувати сучасну сім’ю від кризи почуттів. Те, на що так опирається наш соціум – вірність, цнота, взаємне кохання все рідше мають місце у стосунках і ризикують залишитися  на сторінках  дамських романів.

   Життя  сучасних українських жінок – це не роман. Це драма. Це постійна спроба жінки вийти за межі накресленого для неї  зачарованого гендерного кола, в якому її тісно та нецікаво. Фонд «Відродження» та Європейський Союз вирішив надати українським поеткам можливість відкрито розповісти  як «нутро кровоточит», оформивши їхні вірші в антологію жіночої поезії  під назвою «Із жертв у ліквідатори» (2012р.). Збірка отримала високу оцінку в літературних критиків, незважаючи на те, що в деяких місцях переходить межі пристойності. Але хто сказав, що наше життя цілковита пристойність?

       Одна із семи авторок – Олена Заславська про відчуття сучасної жінки сказала так: «Зміни лякають, ми боїмося щось міняти, або сподіваємося, що все налагодиться. Саме тому ми готові терпіти образи, байдужість, зради, брехню, побої, приниження, терпіти зі страху, через фінансову залежність, через дітей, терпіти, не чуючи голосу гордості, і людської гідності, коли замість того, щоб зробити зусилля над собою, здійснюємо насильство над собою, а потім і над іншими, тому що кожна дія породжує протидію, а терпіння – не нескінченне. Я не наважуюся давати рецепти, лише хочу нагадати: щодня у нас є все, щоб змінити своє життя, щоб зробити крок у те майбутнє, про яке нам мріється за 20 хвилин до сну.»

Це жіноча відвертість. Відвертість, яку не має сенсу приховувати. Маскуватися вже пізно:

Мама, люблю урода,

И не мечтаю о принце.

Горстями пью демидрол

И мечтаю попасть в психбольницу,

Чтобы люди в халатах белых

Вытравили электрошоком

Зов его бедного тела

Переходящий на шепот.

Мама, прошу не надо,

Не требуй благоразумия,

Как мыслящая мода

Я выбираю безумие. (Олена Заславська)

          Відразу застерігаю  від упередженості в судженнях, позаяк наведений вірш  «вирваний» з контексту всієї збірки. Поезію неможливо збагнути без знайомства з авторками та  всієї збіркою загалом. Враховуючи те, що стаття в блозі не може передати всю суть сказаного жінками, а містить лише певні уривки. Ви можете знайти більше поезії, інформації про самих поеток та інтерв’ю  з ними, за наступним посиланням http://www.zhinka-online.com.ua/zhinochi-interesi/tvorchist.html (для любителів жіночої відвертості)