Якось один знайомий Скандакова сказав, що живопис - це хвороба. Вийти звідти дуже важко, або вмираєш, або кінчаються гроші, або одружуєшся.
У Дяді Юри с жінками не дуже складалося. Іншими словами, живопис переміг кохання до жінок. У нього було декілька таких не дуже щасливих, в основному печальних історій.
Одружений був двічі. Перша його дружина доречі теж відома своїми талантами, може тому їм і було важко удвох. Так часто буває, що двом творчим людям складно ужитися. Весь час міряються талантом, хто крутіше. Та й взагалі кожен живе у своєму світі, який зазвичай незрозумілий іншому.
А ось друга дружина Скандакова, Тетяна, була років на 20 молодша за нього, і зі слів його друзів, не дуже йому підходила. Останні роки вони навіть не жили разом. Різні люди, що казати? Він дихав творчістю, а її цікавили зовсім інші речі...
Жінки в нього закохувалися, часто потерпали від нього, бо не кожна була такою, якій він міг би відкрити душу та відповісти на почуття. А щодо живопису, він обожнював писати жінок. Тому в нього такі фантастичні портрети та «ню». Особливо «ню»... Пляшка за пляшкою, пили вино, він любив пити червоне вино. Кожний художник працює під кайфом, кожний музикант грає під кайфом. Але він не зловживав, багато хто казав, що він завжди пив, але це зовсім не так, п‘яним його ніхто насправді не бачив. Міг випити бокал або два сухого вина. Та малював, малював. І ароджувалися справжні шедеври...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.