Не змішуйте поняття

Про масшутінги. По мотивам розстрілу в Канаді.

Єдине, що об'єднує усіх убивць у випадках масових розстрілів - це їхня соціальна неадаптованість. Точніше - обмеженість соціального спілкування. Це не мій висновок, це - узагальнення усіх американських випадків.

І тут є логіка, бо саме обмеженість соціального спілкування породжує альтернативний до загальноприйнятого розвиток особистості. Тобто, чим довше ігнорувати людину, і чим менше вона буде залучена до соціальних комунікацій - тим більше шанси, що ми отримаємо особу далеку від визначення "соціальний індивід". Тому шкільні розстріли часто ініціюють жертви цькування - ті, хто був ізгоєм в колективі. Пам'ятаємо - що це крайність. Але навіть у крайності не всі обирають шлях насилля щодо інших. Дехто обирає насилля щодо себе - суїцид. Що в принципі робить механізми запуску масшутінга і самогубства схожими.
Вибачте за довгу прелюдію. Але...

Kарантин і самоізоляція - це обмеження соціальних контактів. А тому лайт-версія соціального ізгойства. Спрощена версія. І думаю, що саме вони стали спусковим механізмом для випадку в Канаді (щонайменше, його бізнес зупинився саме через карантин).


І як в будь-якому іншому публічному злочині - це несе загрозу ефект доміно. Думаю, що за два-три тижні світ побачить наслідувачів канадського масшутінгу. Масшутінг, викликаний ізоляцією.


Думаю, що буде ще багато досліджень, пов'язаних із соціальними наслідками карантину. Можна навіть з ресоціалізацією після карантину.


І тепер найголовніше. Не змішуйте поняття "тримайте соціальну дистанцію" і "обмежте соціальні контакти" під час карантину. Пам'ятайте, що ми все таки соціальні істоти. І хоча, в Україні масові розстріли малоімовірні, але відсутність спілкування може призвести і до інших наслідків. Менше помітних у медіа - але від цього не менше трагічних. Або - просто травматичних - з якими жити все життя.

Спілкуйтесь