Чому Предстоятель на чолі делегації Української Православної Церкви побував у Чорногорії? В чому полягає основна мета цього візиту?
27-29 лютого 2020 року відбувся візит Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у Чорногорію. Предстоятеля, який прибув на святкування пам’яті преподобного Симеона Мироточивого, супроводжували архієреї УПЦ.
Свій візит до країни, що відбувався на запрошення митрополита Чорногорського і Приморського Амфілохія, Блаженніший Митрополит Онуфрій розпочав з найголовнішого – з молитви. Фактично одразу з аеропорту Предстоятель відправився до кафедрального собору Воскресіння Христового у Подгориці. Там на прибуття Київського Митрополита вже очікували тисячі віруючих. Після короткого молебню розпочалася велелюдна хресна хода, яку очолили Блаженніший Митрополит Онуфрій та митрополит Амфілохій. Тисячі православних жителів проходили вулицями свого міста з молитвою на вустах.
Що можна було побачити на обличчях цих людей? Духовне піднесення, радість, а найголовніше – живу і щиру віру в Бога. Варто зазначити, що православні жителі Чорногорії, які відстоюють недоторканість своєї Церкви з боку влади, не мають жодної агресії чи злоби. Навпаки, їхні обличчя світяться невимовною духовною красою, яка є виразом слів Христа Спасителя: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мф. 5, 16). Про це, до речі, сказав у своєму слові до учасників хресної ходи і Блаженніший Митрополит Онуфрій: «Якщо людина знає Бога, якщо розуміє волю Божу, то вона стає святою і у неї відкривається та красота Божественного образу, якою Господь прикрасив кожного із нас».
Далі були насичені дні духовного і молитовного спілкування. Ми відвідали древні монастирі - Цетінський і Острог, побували у резиденції Чорногорських митрополитів, а в сам день свята у столичному кафедральному соборі Воскресіння Христового об’єдналися навколо однієї Євхаристичної Чаші, вшанувавши батька святителя Савви Сербського - преподобного Симеона Мироточивого.
Чому Предстоятель на чолі делегації Української Православної Церкви побував у Чорногорії? В чому полягає основна мета цього візиту?
Перш за все, віруючі люди завжди мають одну, найголовнішу мету – стати причасниками Христа, досягнути єдності з Ним. Для цього Церква пропонує нам участь у Божественній Євхаристії, в якій і навколо якої ми єднаємось з Христом та один з одним. Тому, головна і єдина мета – спільна молитва та спільна Євхаристія.
Через Євхаристичне і молитовне спілкування Предстоятель та архієреї Української Православної Церкви висловили свою духовну підтримку православним віруючим Чорногорії. Як уже стало добре відомо, сьогодні Чорногорсько-Приморська Митрополія Сербської Православної Церкви, до якої себе відносять близько 90 % жителів цієї країни, переживає нелегкі часи. Зовнішні сили намагаються перебудувати церковно-державні відносини і перетворити Церкву на інструмент політичного впливу. Однак, Церква завжди дистанціюється від політики. Безумовно, кожен християнин – патріот своєї держави та свого народу. Проте, в першу чергу, він громадянин Неба, а це означає, що головним пріоритетом його життя є досягнення Царства Небесного. Тому, Церква не може погодитись із втягуванням Її в політичні ігри. Цей факт не завжди розуміється державними мужами, які прагнуть використати церковні інституції у своїх власних цілях. На жаль, у наш час подібне відбувається як в Чорногорії, так і в Україні.
І останнє. Православні християни - це одна велика сім’я. Або ще точніше - одне Тіло, главою Якого є Сам Христос. Ми єдині. І ця єдність досягається не розчерком пера, не обміном документами чи Томосами, а виключно благодаттю Святого Духа. Жодна сила земного походження, окрім тієї, джерелом якої є Сам Бог, не спричинить того духовного підйому, свідками якого ми стали в Чорногорії, коли тисячі людей прагнули хоча б доторкнутися до руки нашого Предстоятеля чи його одягу. Сльози радості, усмішки, вітальні слова та постійне прохання про молитву – все це стало свідченням не зовнішньої і показної, а внутрішньої сили віри наших православних братів і сестер, що проживають у Чорногорії.
Ми ще раз переконалися, що з ними, з нами, з усіма православними – Сам Христос! А там, де Христос – там не химерна, а справжня єдність, яка є результатом не зовнішнього тиску, а глибоких внутрішніх змін.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.