«Фальшиві ядерні «м’язи» Кремля»

Розгорнувши неоголошену гібридну війну всьому світу, Кремль, явно, свої сили переоцінив.

Якщо на інформаційно-психологічному і кібер фронтах він мав тимчасовий успіх, то на фронті залякування своїм ядерною зброєю, вийшов прокол.

Нещодавні випробування ядерної зброї, які Росія офіційно не визнала, це лише «замилювання» очей, адже ще у 2017 році їх прокол був анонсований міністерством оборони РФ на відповідній конференції. Висновки тієї конференції, а також розклад справ який ми маємо сьогодні невтішні для тих «мешканців» Кремля, хто марить світовою величчю.

 По-перше, було констатовано, що Росія, швидше за все, може програти США ядерну війну, опинившись стертою в ядерну пил, незважаючи на її величезну територію.

По-друге, визнано, що США все ж таки мають можливості знищувати російські континентальні балістичні ракети вже на 150-й секунді їх польоту, не дивлячись на гучні попередні заяви.

У таких випадках часто кажуть, все – приїхали. Тепер зайвий раз смикатися не треба, а то дядько Сем неправильно зрозуміє і може дуже боляче навернути своєї «палицею», будучи переконаним, що відповідного удару у відповідь не буде.

Але деякі кремлівські неадеквати ніяк не заспокояться і досихпір закликають спалити ядерним ударом якусь маленьку європейську країну, і їх вже, особливо ніхто не чує. Скоро їх, і зовсім, стануть цуратися, як прокажених, бо вони будуть заважати налагоджувати контакти з сильними світу цього. А якщо стануть набридати своїми страхітливими імперськими криками, так у Кремля є «заспокійливе» для таких бешкетників.

На що ж тепер Кремлю сподіватися у своїй, поспіхом розв’язаній гібридній війні?! За тимчасові успіхи в кібер війні, які дозволили Кремлю втручатися у передвиборчі процеси в європейських країнах і навіть США, доведеться відповідати серйозно. Захід швидко зробив висновки з допущених проколів і створює свої потужні інформаційні війська для кібер протидії та нанесення кібер поразки будь-якому агресорові, де б він не переховувався.

У інформаційно-психологічної сфері західні країни вже знайшли протиотруту кремлівській пропаганді, навіть в умовах свободи слова, протистояти і наносити попереджувальні удари.

Що ж Кремлю залишається?! А поки залишається, що виїжджати на старих радянських пропагандистських міфологізованих символах колишніх перемог. Так приватизований День Перемоги став для Кремля частиною самоідентифікації російсько-радянського народу з «перекиданням мосту» георгіївською стрічкою до свого імперського царського минулого. Саме таким чином Кремль і ліпить свою історичну міфічну «цілісність».

Але реальність не перестає ставити незручні запитання. А навіщо тоді Великий «октябрь», якщо до царя знову повертаємося і царськими часами пишаємося ?! Значить, новий світ так і не побудували, якщо до старого повертаємося і старим пишаємося?! Чому святкуємо тільки Перемогу над німецьким фашизмом, а не Перемогу у всій Другій світовій війні?! Чому Росія святкує не з усією Європою і США, які були союзниками, і без допомоги яких навряд чи була б сама Перемога?! Від втомленого Кремля, немає чітких відповідей на ці та інші незручні питання, а спостерігається лише злість і шипіння хворого організму.