Життя у «ЛНР» - «без турбот» та без води.

Кількість населення у т.зв. «ЛНР», особливо з числа пенсіонерів непохитно падає, і не останню роль в цьому відіграє його т.зв. «керівництво».

З причини останніх подій, які відбуваються на сході України, все стали по-тихоньку забувати про ще одну, важливою проблеми. А саме - проблеми забезпечення водою тієї частини Луганської області, яка знаходиться не зовсім під контролем України.

Якщо хтось забув то нагадємо, що з 2016 року, у зв'язку з відсутністю фінансування поставок води на неконтрольовану територію Луганської області, ці самі поставки води (по одному з водозаборів) були припинені. На прикладі реакції «уряду ЛНР» можна навіть звіряти підручники з психології. Спочатку декілька днів погомоніли, щоки понадувалі і все, перший етап людської реакції на цьому припинився. Це був гнів. Далі були погрози. Сильні такі, з емоціями. Потім пішло смиренність. Це ми можемо спостерігати і зараз. Тиша і спокій. Всім добре. І на завершення - заперечення. Проблем немає - "як відключили воду? Та ніхто й не помітив. Вода? Яка така вода з України? Ми ніколи не отримували ". Це все лірика. Але графіки подачі води на всякий випадок розмістили.

Найцікавіше, що російська пропаганда сама загнала «верховних лідерів ЛНР» в таку ситуацію. З одного боку, вони щосили розповідали, що «ЛНР» це рай на землі, і ніяких проблем немає. Але, з іншого боку, нібито й неохоче, але визнають, що проблема існує. Тоді логічно виникає питання. А чому, якщо все так добре, або словами Шнурова "все нормально, бабки є", не заплатити за цю саму воду. Адже зараз, Україна зняла з себе всю відповідальність за проблеми з водою в Луганську. Саме так. Є офіційна позиція - заборгованість. Ніхто не придумує казки про непрацездатність або терактах на водозаборах. Ні. Все чітко і ясно. Є підприємство, яке постачає воду на «ту» сторону. За його роботу не заплатила «та» сторона, куди йде вода. Природно, воно припинило постачання води. І всі, ці пусті балачки їх «міністрів» про, нібито «водний геноцид».

Сміх сміхом, але на цю проблему потрібно подивитися з іншого боку. Який найважливіший компонент для людини, без якого він просто приречений на смерть? Правильно, це вода. І тут виникає складне питання. Або ж т.зв. «уряд ЛНР» зобов'язаний визнати, що проблема є і вони відверто брешуть власному населенню та не спроможні заплатити. Або по тихому перераховує гроші для сплати власних боргів.

Якщо «уряд» хотів би сплатити - вони б вже давно це зробили, а так ми бачимо, щоки дулися-дулися, та й здулися. Тим самим прирікаючи у першу чергу слабких і хворих людей похилого віку з дітьми на смерть. На смерть, подібно захисникам Брестської фортеці, від спраги.