Третя з половиною світова війна

Не пройшло й півроку з часу коли світ останній раз стояв на межі війни. Тоді Північна Корея глушила стратегічними ракетами рибу в Японському морі і це створювало загрози ядерного конфлікту

«Трамп попередив Росію про ракетні удари», - з таких слів починається довга розповідь про те, що світ став на порозі чергової світової війни. Третьої світової – говорять ті, хто вважає, що наявність цифри у назві війні робить загрозу реальнішою.

Щодо цифр – то залишимо їх медійникам, - кажуть, що новини з цифрами читаються краще. Та і ніхто чітко не скаже якою по рахунку була «холодна війна», в якій є і переможці, хоча інша сторона свою поразку не визнає.

Ми постійно на порозі війни і мали до цього звикнути. Не пройшло й півроку з часу коли світ останній раз стояв "на межі світового конфлікту". Тоді Північна Корея глушила стратегічними ракетами рибу в Японському морі. Чим безумовно створювала проблеми для своїх сусідів та розізлила США. До речі, під час обрання Трампа 95% американців вважали саме КНДР основним своїм ворогом. Тому вибір ворога тоді був очевидним.

Зараз Трамп за стопіццот годин до удару попереджає про неминучість удару. І сирійці собі спокійно відводять озброєння під прикриття російських баз. Трошки відійду, щоб нагадати, що війну в Сирії Росія перед президентськими виборами уже два рази «виграла» і почала відведення своїх військ. Ну то таке – ні в кого когнітивного дисонансу про те, що число російських баз у Сирії дозволяє розмістити і прикрити на них усе озброєння режиму Асада чомусь не викликає сумнівів.

І ще один цікавий момент – якщо заховати всю асадівську зброю на російські військові бази – то хто заважатиме опозиції захопити пару районів, які зараз контролює офіційна Сирія? І як довго літаки Асада ховатимуться в російському «доміку»?

І хто сказав, що полетять ракети типу «Томагавк»? Можливо відповідь буде кардинально іншою – кібератака чи посилення санкцій.

Що ми маємо у результаті? По-перше, Трамп вперше офіційно розкритикував Путіна і пригрозив ударом по його союзнику – намагаючись зняти зі свого іміджу накип проросійськості та підняти рейтинг. По-друге, очікування військового загострення дозволило пересічному росіянину забути, що через санкції рубль упав. І скоро буде складно знайти за що бухати від радощів за «бойові перемоги Імперії Путіна», про які постійно говорить телевізор.

Але в реальності – світова війна триває вже давно. Не в тому форматі, на який ми очікуємо. У форматі санкцій, протистоянь «іхтамнєтов» та руками інших, кібератак та встановлення торговельних обмежень. Для когось мета цієї – імперська велич, для когось – нарубати бабла на продажі зброї.