Ханський палац в Бахчисараї. Реконструкція чи вандалізм?

Зараз відбувається реконструкція Ханського палацу в Бахчисараї, принаймі так заявляє проросійська влада Криму. Чи під виглядом реконструкції спустошуються та знищуються культурні надбання?

Півострів Крим після анексії Росією не раз опинявся в центрі культурно-юридичних скандалів: від незаконних археологічних розкопок до вандалізму під виглядом реконструкції історичних пам'яток.

Зараз відбувається реконструкція Ханського палацу в Бахчисараї, принаймі так заявляє проросійська влада Криму. Чи під виглядом реконструкції спустошуються та знищуються культурні надбання? Чи є міжнародна система моніторингу подібних реконструкцій? І чи буде можливість після подібних «реконструкцій» внести Ханський палац до основного списку ЮНЕСКО, чи не буде відмови через «реставрацію», що зараз проводиться російською владою?

Відповідь дав юрист, доцент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія» Дмитро Коваль в ефірі Радіо Крим.Реалії: «Сьогодні в світі немає єдиного підходу щодо всіх аспектів реставрації. Звісно ж, можна відбудовувати та замінювати старі частини новими. Але певні правила все ж повинні виконуватися. Не може порушуватися зовнішній вигляд будівлі, не потрібно захоплюватися так званим «фасадизмом» ‒ відображенням того, як зовні виглядала будівля, але змінити її внутрішню структуру. Це вважається тими стандартами, на які сьогодні орієнтуються реставратори.

Є стандарти, що підкріплені резолюціями ЮНЕСКО й називаються «м'яким правом», є резолюції та правила, що розроблені ІСОМОS (Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць ‒ КР). Таке «м'яке» регулювання становить ту базу, на яку потрібно орієнтуватися сьогодні під час проведення реставраційних робіт.».

І щодо наступного питання.

«Якщо зміни є такими, що порушують автентичність будівлі та є необов'язковими для її збереження, то ЮНЕСКО може цілком резонно поставити питання про те, що такий об'єкт не може бути перенесений із попереднього списку в основний.

Що робити? Ясна річ, що сьогодні вплинути на позицію російської влади щодо того, як вони поводяться з культурною спадщиною Криму, дуже складно. І, на мій погляд, тут виникає дуалістична ситуація. З одного боку, Україні хочеться, щоб культурна спадщина, що залишилася на території окупованого Криму, була збережена та захищена. З іншого боку, ми не можемо вступати в прямі переговори, в яких не будемо артикулювати те, що Крим ‒ це українська територія. І якщо якась міжнародна місія може бути допущена туди, то вона має бути санкціонована Україною.

Тому, якщо ми хочемо захистити культурну спадщину, нам доведеться, швидше за все, придумувати компромісні форми з Росією. Звісно, не визнати Крим російським, але хоча б дозволити ІСОМОS контактувати з російською владою, що, в принципі, теж не дуже добре в політичному сенсі.».

В свою чергу Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, - «що експерти ЮНЕСКО можуть потрапити до Криму, для здійснення моніторингу за станом пам'яток культури, але тільки через територію Росії.». Про це він заявив на міжнародній конференції «Крим 2014-2017: анексована культура».

На сьогодні можна сказати одне: в анексованому Криму проводять незаконні археологічні розкопки, вандали знищують культурно-історичну спадщину півострова, розкрадають кримські скарби...