Українські політв’язні в Російській Федерації

Основною метою політичних репресій в окупованому Криму є не лише залякування місцевого населення, а й відволікання уваги від інших проблем півострова. 40 політв’язнів Криму сидять в СІЗО чи колоніях.

Репресіями в Криму проти кримськотатарського та українського населення Росія намагається відволікти увагу від економічних проблем півострова. Таку думку висловила в ефірі Радіо Свобода координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. При цьому експерти наголошують: хоча Україна має не так багато важелів, щоб вплинути на Росію напряму, однак має підтримувати своїх громадян усіма можливими способами та фіксувати усі правопорушення для майбутніх судових розглядів.

Основною метою політичних репресій в окупованому Криму є не лише залякування місцевого населення, а й відволікання уваги від інших проблем півострова. Таку думку висловила координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, коментуючи арешт у Криму чергового українського «диверсанта» Геннадія Лимешка.

«У зв’язку із затриманням так званого «диверсанта» вони почали говорити, що він хотів підірвати опори, пов’язані з подачею електроенергії. Пожежі в лісах, знеструмлення, щось інше – все це можна списати на українських «провокаторів» і не брати на себе відповідальності», – пояснює вона.

Зі Скрипник погоджується безпековий експерт Юрій Костюченко – він стверджує, що російські спецслужби імітують боротьбу з українськими диверсантами переважно для внутрішнього вжитку.

«Це нормальна практика авторитарних суспільств – затримувати когось і видавати це за роботу з попередження терактів. Згадаймо попередні випадки – так звана «українська ДРГ», якій висували звинувачення в «тероризмі». Вони намагалися це використати під гасло, що нібито Україна є спонсором тероризму. Але це не вийшло і не вийде, бо на даному етапі все складається так, що спонсором тероризму є саме Росія», – переконаний Костюченко.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв звертає увагу на те, що Росія в Криму порушує навіть власні закони. Він нагадує про атримання активістів, які вийшли на одиночні пікети на підтримку затриманого раніше Сервера Караметова.

«Російська окупаційна влада порушує і міжнародні норми, і навіть власні закони. Як діяти Україні? Робити заяви з приводу цього і друге – підтримувати активістів. Щоб вони розуміли, що за ними стоїть ціла держава Україна, весь український народ», – закликає член Меджлісу.

Міністерство закордонних справ регулярно виступає з протестом у зв’язку з діями Росії на окупованих територіях. Так, за словами речниці МЗС Мар’яни Беци, міністерство вже направило до МЗС Росії ноту з вимогою надати усю інформацію щодо обставин затримання Лимешка та дій, які інкримінуються громадянину України. Однак Беца визнає: можливості дипломатів обмежені, адже жодних консульських установ на українській, хоч і тимчасово окупованій території, відомство не має.

«Важелів впливу в України не так багато, працюємо лише через правозахисників та волонтерів», – каже вона.

Мар’яна Беца додає, що кожен факт репресій проти населення Криму (переважно етнічних українців та кримських татар) фіксується та долучається до доказової бази для подальшого розгляду злочинів Росії на окупованих територіях у Міжнародному суді ООН.

Ольга Скрипник вважає, що Україна повинна докладати більше зусиль для вирішення кримського питання та, зокрема, звільнення кримських політв’язнів, в тому числі й через посилення санкцій проти Росії.

«В минулому році, в грудні, Валерія Лутковська (Уповноважений Верховної Ради з прав людини – ред.) таки змогла відвідати українських громадян в СІЗО на території Сімферополя, – згадує вона. – Треба вимагати, щоб хоча б український омбудсман могла відвідувати Крим і бачити наших затриманих».

За даними правозахисниці, всього в Криму більше 40 політв’язнів, які вже перебувають у слідчих ізоляторах чи відбувають термін ув’язнення в колонії.

«Щодо адміністративного переслідування – це сотні й сотні людей: штрафи, затримання, доставлення до так званого «Центру протидії екстремізму», – каже Скрипник. – Є ще люди, які постраждали від порушень прав на власність. Більш того, тисячі людей змушені були виїхати через погрози та залякування – наприклад, я одна з них. Це теж люди, які стали жертвами цього режиму».

Правозахисниця каже, що ці порушення прав людини в Криму розглядатиме низка міжнародних інстанцій: не тільки Європейський суд з прав людини, а й Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд – цей останній, наприклад, може розглядати масові правопорушення і, сподівається Ольга Скрипник, в майбутньому зможе засудити дії російського керівництва.

«Наприклад, щодо захоплення Криму Росією цей суд може з’ясовувати не лише конкретних виконавців, а й тих, хто стоїть за злочинами. Тому що безумовно, все, що відбувається в Криму – це політика Кремля та безпосереднього керівництва Росії», – переконана правозахисниця.

14 серпня поточного року Міністерство закордонних справ України висловило категоричний протест та обурення у зв’язку з черговою хвилею політичних репресій та порушень прав людини з боку Кремля щодо громадян України.

Передрук із Радіо Свобода