Пропаганда Путіна в дії

Світлана Ганнушкіна: Те, що я кілька років тому потрапила в такий список, я дізналась тільки тоді, коли хтось мені про це випадково сказав.

Світлана Ганнушкіна російська правозахисниця і лауреат альтернативної Нобелівської премії. В інтерв'ю з Weser-Kurier вона говорить про настрої, які панують в Росії, про образ німців там і про пропаганду Путіна.

Що відбувається з людиною, яка дізнається про те, що вона знаходиться в списку смерті?

Світлана Ганнушкіна: Те, що я кілька років тому потрапила в такий список, я дізналась тільки тоді, коли хтось мені про це випадково сказав. Ця людина, мабуть, була близькою до неофашистської організації, яка створює такі списки в мережі. Він показав мені цей сайт і запитав мене за мої політичні переконання. Я вирішила не реагувати на цей інцидент. Страх є почуттям. Для мене воно не властиве.

Чи  повинна держава захистити вас?

Мої друзі звернулися до слідчих органів. Міністерство внутрішніх справ заявило, що вирішило не порушувати кримінальну справу, тому що - я цитую - "не має можливості визначити людей, яких потрібно притягнути до відповідальності."

Якби вам довелося описати життя в сучасній Росії в трьох словах, якими б вони були?

Світ багатих — це два слова: агресія та апатія. Ви повинні уявити собі, як людина, яка знаходиться в депресії на дивані і накопичує образу. Саме таким небезпечним є зараз російське суспільство. Люди не йдуть на вибори, вони кажуть: "Я не можу нічого змінити так чи інакше". У той же час ненависть у багатьох людей все більше і більше розвивається: Проти іммігрантів, проти прав людини, проти всього навколо.

У Німеччині є багато людей, які говорять, що президент Путін має сильну підтримку серед населення Росії. Ми повинні це прийняти.

Я останнім часом часто говорила з водіями таксі. Вони скаржаться на все: систему освіти, економіки, охорони здоров'я. Проте, за їх словами, у Росії  є великий лідер. Чому так? - запитала я. За їх словами, це тому, що Путін запевнив, що Росію будуть поважати і боятися у всьому світі. Вони не розуміють, що повага і страх різні речі. Такі наслідки пропаганди.

Чи є впевнений Путін в тому, що коли він говорить, або коли він знає точно, що він поширює неправду?

В моїх очах, Путін не відрізняє правду від брехні. Це характерно для колишнього співробітника розвідки. Ось деякі в Німеччині думають, що Путін — це свого роду напівбог, що є свідченням того, що пропаганда Путіна діє також і в Німеччині.

Які стосунки між Німеччиною і Путіним?

Європа в даний час не впливає на Путіна. Я особисто вважаю, що Європа має чітку позицію принципу і повинна називати речі своїми іменами, коли мова йде про кризу в Україні та анексію Криму. Той факт, що Путін отримує підтримку з боку російського населення, не повинно прийматися в якості виправдання його дій. Не повинно бути ніякої байдужості до того, що сталося.

Які дії  Росії націлені на біженців. Що саме ви робите?

У нас є юристи, які надають юридичні консультації. Якщо ми супроводжуємо мігрантів у владні установи - то їх там, як правило, краще розглядають. Ми також пропонуємо мовну підготовку для полегшення інтеграції. Ми допомагаємо сирійцям, українцям, а також людям, які приїжджають з Африки в Росію.

Як населення в цілому робить свою роботу?

Ми регулярно отримуємо листи з погрозами від націоналістів, де вони звинувачують нас, що ми запросили біженців в країну. Населення в цілому веде себе по відношенню до нас, як правило, досить байдуже, але воно дуже негативно ставиться до мігрантів.

У стосунку німецької політики щодо біженців  путінська пропаганда поширює твердження через засоби масової інформації, що Німеччина стала ще більше небезпечною. Чи вірять росіяни?

Так. Біженці зображуються як агресивна юрба. Потім зображення зі словами: "Скоро ці маси прийдуть і до нас." Чого не вистачає - так це позитивної інформації про іммігрантів.

Як ви особисто оцінюєте політику щодо біженців канцлера Ангели Меркель?

Я вважаю Ангелу Меркель, через  рішення про політику щодо біженців, дуже сильним політиком. Я дуже поважаю її  гуманістичні погляди. Мій життєвий досвід показав, що ніщо не є настільки ж прагматичним, як гуманізм.