Я вільна людина
Якось мій син приніс додому маленького пацючка. Дівчинку. Сказав, що підняв її зі сходів. Тепер я розумію, що тваринку йому дав хтось із друзів. Пацюченя він назвав Аня-Маня. Кілька днів вона бігала по квартирі вільно, але десь через тиждень довелось посадити її в клітку, бо Аня-Маня гризла все, що траплялось на шляху.
Згодом виявилось, що у пацючки бійцівський характер. Якось вона відкусила коту носа, коли той спробував забрати у неї шматочок ковбаски. Після того кіт обходив клітку десятою дорогою. Вона прожила у нас майже три роки. Потім захворіла і померла. Після неї, пам'ятаючи Аню-Маню, ми взяли ще одного пацючка. Але він виявися дуже тихим. Шарудів у своїй кілтці і навіть не пробував з неї вибратись, тоді як Аня-Маня різними правдами і неправдама примудрялася із неї визволитись.
Свій нік я вибрала у пам'ять Ані-Мані. Вона, як не дивно, навчила мене не здаватись.
Мені подобається моя таємничість. Я не претендую на популярність. Тому - мої вітання!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.