УКБС:“Різка зміна нормативів суперечить цілям монетарної політики"

Асоціація “Український Кредитно-Банківський Союз” звернулася до НБУ щодо необхідності перегляду нормативів валютного регулювання, введених постановами НБУ від 22.06.2011 р. №№ 204, 205. УКБС вважає, що ці нормативні акти запроваджують суттєві зміни, якими

Представники банківської спільноти звернули увагу, що чотирикратне скорочення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції – з 20% до 5% регулятивного капіталу (постанова № 205) та запровадження щоденного контролю із одночасним посиленням санкцій за порушення валютних лімітів (постанова № 204) матимуть істотний вплив не лише на діяльність банків, а й на валютний ринок України.

УКБС зазначив, що регулювання валютного ринку, яке є прерогативою НБУ, не повинно призводити до різких коливань. Різке ж скорочення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції у чотири рази суттєво ускладнить дотримання банками нормативів валютного регулювання та обмежить здійснення ними операцій купівлі-продажу валют. Це призведе до суттєвих невідповідностей формування попиту і пропозиції при проведенні валютно-обмінних операцій, що порушить механізм функціонування валютного ринку та сприятиме його тінізації. Таким чином, виникне небезпека розбалансування валютного ринку, що суперечить основним цілям національної монетарної політики.

Крім того, ускладнення, при здійсненні валютних операцій, нівелюють позитивні зрушення щодо лібералізації валютного ринку. Це порушує зобов’язання України перед Міжнародним Валютним Фондом (Меморандум від 16 липня 2010 р.) щодо зменшення обсягу регуляторних валютних обмежень.

Різке зменшення ліміту довгої позиції в 4 рази означає для значної кількості банків необхідність продажу валюти, що може розцінюватися як засіб акумуляції додаткових валютних ресурсів.

В той же час основні чинники суттєвого зростання дефіциту поточного рахунку - до 2,3 млрд. дол. США за січень-травень 2011 р.,  знаходяться поза монетарною сферою та пов‘язані, в першу чергу, із зовнішньоторговельним дисбалансом країни – темп зростання імпорту майже у 1,5 рази перевищує зростання експорту.