Для чого живемо?

Гномики при владі

Як ви думаєте, для чого людина живе на світі?
Тільки не кажіть, нібито для того, щоб зробити щось корисне у житті. Або, наприклад, залишити яскравий слід у мистецтві, бухгалтерії і, навіть, політиці. Чи, ще наївніше, принести користь народу, своїй країні.
Не  знаю, що трапилось із нами, хто нас так зіпсував. Говоримо правильні слова, багато говоримо. А вчинки якісь дріб'язкові, марнославні, гонористі і щоб вигода була.
Обрали ми іншого президента, а спитайте: на фіг ми його вибрали? Що з перерахованого вище він робить? Яку користь приносить? Не знаю, можливо, у вас там, у Києві, він ближчий до вас, демократичніший, доступніший. Крім того, і слова в столиці вживають складніші: євроінтеграція, багатовекторна політика...
А от у нашій області Президент  поставив якогось обмеженого дегенерата із замашками середньовічного панка. Той обвішав своїми біг-бордами-мордами усі автошляхи. Прислав до нашого району якогось маминого синка, який поводить себе так, як сказав Брюллов про Енгельгардта. Розмахує шашкою, у кожному номері місцевої газетки свою мордуленцію присобачує. Зробив із власного каібнету будуар. Дивитись і смішно, і гірко: за кого нас тримають? Навіщо так опускати окремо взятий район? Можливо, це лише нам так не пощастило?
Гномики прийшли до влади. Керують невміло, зате як амбітно. З отакенним розмахом і цинізмом. І що головне - які правильні гасла виголошують. Тільки все це не сприймається. Не віриться. Навіть уже не слухається. Люди знову почали мовчати. Знову ведуть розмови про політику на кухні чи у дуже близькому колі. І покладаються виключно на себе.
Ось такі реалії.